Євангеліє: Хто не збирає зі Мною, той розкидає

Сьогодні читаємо Євангеліє про вигнання Господом і Богом нашим Ісусом Христом бісів.

Євангельські читання 7 листопада

Євангеліє від Луки, 11, 14 - 23

14 Одного разу вигнав Він біса, який був німий; і коли біс вийшов, німий заговорив; і народ дивувався. 15 Деякі ж з них говорили: Він виганяє бісів силою Вельзевула, князя бісівського. 16 А інші, спокушаючи, домагалися від Нього знамення з неба. 17 Але Він, знаючи їхні думки, сказав їм: всяке царство, що само в собі розділиться, запустіє; і дім, який розділиться сам в собі, упаде. 18 Якщо ж сатана сам у собі розділився, то як устоїть його царство? А ви говорите, що Я силою Вельзевула виганяю бісів. 19 Якщо ж Я силою Вельзевула виганяю бісів, то сини ваші чиєю силою виганяють їх? Тому вони будуть вам суддями. 20 Якщо ж Я перстом Божим виганяю бісів, то, значить, прийшло до вас Царство Боже. 21 Коли сильний, озброївшись, стереже свій дім, тоді майно його в безпеці; 22 коли ж сильніший за нього нападе і переможе його, тоді візьме всю зброю його, на яку він покладався, і здобич свою роздасть. 23 Хто не зі Мною, той проти Мене; і хто не збирає зі Мною, той розкидає.

Аверкій (Таушев), архієпископ

Господь зцілює біснуватого, в якому перебування нечистого духа супроводжувалося сліпотою і німотою, і весь народ дивувався цьому диву.

Фарисеї, бажаючи запобігти в народі розмов про Ісуса як про Христа, стали говорити, що Він виганяє бісів силою Вельзевула, князя бісівського, говорили, що Він має в Собі духу нечистого (Мк. 3:30) і навіть Самого Його називали Вельзевулом ( Мф. 10:25).

Іудеїв спокушало в Ісусі Христі Його приниження, і вони зажадали від Нього такого знамення, яке б ясно вказувало на Його Божественне достоїнство Месії. Їм мало було тих чудес, які творив Христос в любові Своїй до стражденних людей, за молитвами окремих осіб. Вони хотіли побачити «знамення з неба» (Мф. 16: 1).

На це Господь відповів запереченням, яке має такий зміст: «чи можна думати, щоб сатана сам став руйнувати своє царство?». У зв'язку з цим випливає думка: «Хто не зі Мною, той проти Мене» - в Царстві Христовому, хто не з Христом, той уже ворожий Йому, бо він вносить поділ в єдиному Царстві під єдиною владою, де не має бути місце поділу.

Інша справа, коли людина перебуває ще поза Царством Христовим, ще не призивався до нього: аби він тільки не був проти Христа, спільником ворожого Христу світу: такий почасти вже Христовий і незабаром зробиться за одне з Христом через вступ в Його Царство. На цьому прикладі Свого Царства, Господь дає зрозуміти, що і в царстві диявола має існувати єдність влади і дій, тому сатана і не може діяти проти сатани.

Якщо ж Я силою Вельзевула виганяю бісів, то сини ваші чиєю силою виганяють їх? Тому вони будуть вам суддями.

Тут можна мати на увазі й Апостолів, які отримали від Господа владу проти злих духів, і ту людину, про яку Апостоли говорили Христу, що він виганяє бісів ім'ям Христа, але з Христом не ходить (Мк. 9: 38 і Лк. 9:49). «Тому вони будуть вам суддями», тобто на страшному суді викриють вас в зловмисному перекрученні істини.

Якщо ж Я перстом Божим виганяю бісів, то, значить, прийшло до вас Царство Боже.

Тобто прийшло до вас Царство Боже на місце царства сатани, який тому і біжить зі світу, гнаний Христом.

Виганяючи окремих бісів, Господь доводить тим, що Він «зв'язав» самого «сильного», тобто сатану.

«Хто не зо Мною в цій Моїй боротьбі з сатаною за збирання всіх людей в Царство Боже, той проти Мене», бо хто із тих, хто знає і тих, що слухає вчення Христове, не стає на бік Його, той уже ворог Його; тим більше ворог той, хто протидіє Йому.

Послання до колосян святого апостола Павла, 1, 24 - 29

24 Hинi я радiю в стражданнях моїх за вас i поповнюю нестачу у плотi моїй скорбот Христових за Тiло Його, яке є Церква, 25 котрої я зробився служителем за домоведенням Божим, дорученим менi для вас, щоб виконати слово Боже, 26 тайну, заховану вiд вiкiв i родiв, нинi ж вiдкриту святим Його, 27 яким Бог зволив показати, яке багатство слави в тайнi цiй для язичникiв, бо вона є Христос у вас, надiя слави, 28 Якого ми проповiдуємо, наставляючи всяку людину та навчаючи всякої премудрости, щоб показати кожну людину довершеною в Христi Iсусi; 29 для чого я i працюю i змагаюся силою Його, що дiє в менi могутньо.

Толкова Біблія

Щоб вселити в Колосян ще більшу повагу до прийнятої ними віри, Ап. каже, що він став навіть добровільним мучеником за всіх язичників. Він цілком переконаний, що принесене їм Євангеліє для них необхідне як єдина, безсумнівно спасительна істина.

Христос звершив діло нашого викуплення раз і назавжди. Але Він випив ще не всю чашу образ (θλίψεις) від людей, тому що не приходив до язичників. Тепер таким проповідником, який продовжує справу поширення Євангелія між язичниками, є Ап. Павло, і його страждання, які він терпить від язичників, є продовженням тих страждань, які зазнавав Христос протягом Свого земного життя від юдеїв.

«За Тіло Його», тобто щоб Христос отримав таким чином повне тіло або повну Церкву. В основі думки Павла лежить тут уявлення про те, що кожному християнину належить зазнати певну частку страждань, як послідовнику Христовому (Діян. 14:22). Найбільше таких страждань, і страждань саме на благо Церкви, діставалося Ап. Павлу. Багато страждань він перетерпів, але він відчуває, що йому потрібно випити цю чашу страждань до самого дна…

Те, що саме він, Павло, а не хто інший, повинен випити те, що залишалося в чаші скорботи Христової, Апостол доводить тим, що саме він став проповідником спасіння для язичників з волі Божої.

Та обставина, що язичники почули проповідь Євангелія, не є їх заслугою, а є Божим благоволінням. Бог при цьому благоволив їм роз'яснити, в чому полягає висота і важливість сповіщення їм цієї таємниці. Їм дано зрозуміти, що вище багатство, на яке може сподіватися людина, є Сам Христос, що перебуває в них, всередині них, а це дає їм впевненість і в майбутньому остаточному прославлянні: у Христі запорука нашої майбутньої слави.

«Дiє в менi могутньо» ... Тут натяк на чудеса, які Бог давав йому силу творити (Діян. 19: 11-12).