Євангеліє: Терпінням вашим спасайте душі ваші

Сьогодні читаємо Євангеліє про випробування для справжніх послідовників Господа нашого й Бога Ісуса Христа.

Євангельські читання 17 грудня

Євангеліє від Луки, 21, 12 - 19

12 А перед усім тим накладуть на вас руки і гнатимуть вас, видаючи в синагоги і у в’язниці, і поведуть перед царів і правителів за ім’я Моє. 13 І буде це вам на свідчення. 14 Отже, покладіть собі у серцях ваших не загадувати наперед, що відповідати, 15 бо Я дам вам уста і премудрість, якій не зможуть противитися, ні суперечити всі супротивники ваші. 16 І видаватимуть вас і батьки, і брати, і родичі, і друзі, і декого з вас умертвлять; 17 і зненавидять вас усі за ім’я Моє. 18 Але й волосина з голови вашої не пропаде. 19 Терпінням вашим спасайте душі ваші.

Аверкій, архієпископ

Третьою ознакою Господь вважає жорстокі гоніння на Його учнів і послідовників, про що і розповідається в кн. Діянь і про що свідчить історія, як, напр., гоніння за Нерона та ін. Одне ім'я «християнин» дійсно було ненависне язичникам, в результаті чого з'явилися численні сонми мучеників за Христа.

Не слід турбуватися, попереджає Господь, і роздумувати що і як говорити на майбутньому суді. Сам Святий Дух буде давати необхідні слова.

Суд над Єрусалимом звершився як наслідок його беззаконь і зубожіння в ньому любові, так само і кінець світу настане як результат зростання беззаконь в світі і збідніння любові серед людей, які забудуть, що вони - брати у Христі.

Хто перетерпів до кінця, той спасеться - хто зазнає всі ті лиха, не зрадивши Христу і не знадившись лжевчителями, той заслужить вічне спасіння.

Перше послання до Тимофія святого апостола Павла, 5, 11 - 21

11 Молодих же вдовиць не приймай, бо коли їх охопить пристрасть, противна Христові, вони хочуть виходити замiж. 12 Вони пiдлягають осудовi, бо зреклися попередньої вiри; 13 до того ж вони, будучи бездiяльними, привчаються ходити по домах i бувають не тiльки бездiяльними, але й балакучими, цiкавими i говорять, чого не слiд. 14 Отже, я хочу, щоб молодi вдови замiж виходили, народжували дiтей, управляли домом i не давали противниковi нiякого приводу до лихомовства; 15 бо деякi вже пiшли слiдом за сатаною. 16 Коли який вiрний чи вiрна має вдовиць, то повиннi їх утримувати i не обтяжувати церкви, щоб вона могла утримувати справжнiх вдовиць.

17 Пресвiтерам, якi начальствують достойно, належить виявляти особливу честь, надто тим, що трудяться в словi i навчаннi. 18 Бо Писання говорить: «Hе зав’язуй рота воловi, що молотить»; i «Той‚ хто працює‚ вартий винагороди своєї». 19 Звинувачення на пресвiтера приймай не iнакше як при двох чи трьох свiдках. 20 А тих, хто грiшить, викривай перед усiма, щоб i iншi страх мали.

21 Перед Богом i Господом Iсусом Христом та обраними ангелами заклинаю тебе зберегти це без упередження, нiчого не роблячи з упередженням.

Толкова Біблія

Молоді вдови не повинні бути внесені в список тих вдів, які отримують допомогу від Церкви, тому що вони, втішаючись Христом або, точніше, отримуючи допомогу від Церкви Христової (καταστηναάχοσι), в той же час думають не про те, щоб послужити Христу або Його Церкві, а про особисті свої вигоди і перш за все про утіхи шлюбного життя.

Через це піддаються осуду, тому що зрадили своєму перше ухваленому рішенню - віддати себе на служіння Церкві.

Крім того, апостол вважає за потрібне вказати і на те, що такі вдови звикають до неробства і порожніх пересудів в розмовах з іншими жінками.

Тому апостол рішуче вимагає (бажаю - не зовсім правильний переклад виразу βούλομαι), щоб молоді вдови знову вступали в шлюб і займалися дітьми і господарством, не подаючи противникам християнства - іудеям і язичникам - приводу ганити християнську віру.

А побоюватися за молодих вдів є підстави: деякі з них вже пішли хибною дорогою (слідом сатани).

Свої настанови щодо вдів апостол подає як заернення до всіх віруючих - допомагати своїм вдовам - родичкам і знайомим, не обтяжуючи турботами про них Церкву.

Переходячи до пресвітерів, апостол вимагає, щоб вони за своє предстоятельське служіння були шановані подвійно - і як старці за віком, і як носії особливого високого звання. Особливо заслуговують такого пошани ті, які не тільки займаються справами церковного управління, а й виступають як проповідники і вчителі віри.

Вшанування ж має виражатися насамперед у винагороді за їхню працю, яку пресвітери повинні отримувати, як і всякий хто працює: про це сказано і в Старому (Втор. 25: 4), і в Новому Завіті (Мф. 10:10).

Що ж стосується пресвітерів, які відповідають своєму високому призначенню, то звинувачення проти них належить висувати за достатньої кількості свідків. В такому випадку той, хто скаржиться на пресвітера, звичайно, буде обережнішим в своїх промовах проти пресвітера, ніж в тому випадку, коли він буде наодинці з єпископом.

Якщо пресвітер виявиться дійсно винним, то його потрібно викрити перед усіма іншими пресвітерами, щоб цим самим уберегти останніх від повторення тих самих проступків, в яких викрито винного пресвітера.

Питання про суд над пресвітерами таке важливе, що апостол заклинає Тимофія Богом, Христом і найближчими до престолу Божого вибраними ангелами, щоб він пам'ятав його настанову, щойно ним висловлену. Тимофій повинен бути чужий будь-якій пристрасті за розгляду звинувачень, висунених пресвітерами.