Євангеліє: Прийшов бо Син Людський знайти і спасти, що загинуло

2 лютого читаємо Євангеліє про спасіння грішника милістю Божою і справжнє покаяння.

Євангельські читання 2 лютого

Євангеліє від Луки, 19, 1 - 10

1 Потім Ісус увійшов до Єрихона і проходив через нього. 2 І ось один муж на ім’я Закхей, він був старший над митарями і чоловік був багатий, 3 бажав бачити Ісуса, хто Він; але не міг за народом, бо був малий на зріст. 4 І, забігши наперед, виліз на смоковницю, щоб побачити Його, бо Він мав проходити біля неї. 5 Коли Ісус прийшов на те місце і, глянувши, побачив його, сказав йому: Закхею, злізь скоріше, бо сьогодні Мені належить бути в тебе в домі. 6 І він поспішно зліз і прийняв Його з радістю. 7 І всі, побачивши те, почали нарікати, що Він зайшов гостити до грішного чоловіка. 8 Закхей, вставши, сказав Господеві: Господи, половину добра мого я віддам убогим і, якщо кого скривдив чим, поверну вчетверо. 9 Ісус сказав йому: нині прийшло спасіння дому цьому, бо і він син Авраамів. 10 Прийшов бо Син Людський знайти і спасти, що загинуло.

Аверкій, архієпископ

Про відвідування Господом начальника митарів Закхея оповідає тільки Євангеліст Лука. Зціливши сліпих, Господь увійшов в Єрихон ...де Його дуже захотів побачити досить багатий чоловік на ім’я Закхей, колишній начальник митарів.

Закхей - ім'я суто єврейське, що означає «чистий», «праведний». Єрихон славився виробництвом і торгівлею бальзаму, і посада збирача податків тут особливо була важливою і в той же час вигідною і прибутковою. Закхей був не рядовим збирачем податків, а начальником, якому ймовірно були підпорядковані митарі цілого округу.

Підкреслюється, що він був дуже заможною людиною: мало багатих людей ішло за бідним галилейським Учителем.

Будучи малим на зріст, Закхей виліз на фігове дерево, щоб краще бачити Господа, оточеного натовпом народу.

Очевидно знаючи добре моральне налаштування Закхея, з яким він хотів бачити Господа, зокрема, те, що це не було пуста цікавість, Господь удостоїв дім Закхея Своїм відвідуванням.

Велика радість з приводу того, що Господь не зневажив Його, як грішника, остаточно пробудила совість Закхея і зробила повний моральний переворот в його душі.

Усвідомлюючи, що совість його нечиста в способах надбання статку, він дає привселюдно урочисту обіцянку загладити свій гріх користолюбства: половину добра мого я віддам убогим і, якщо кого скривдив чим, поверну вчетверо (згідно з законом про злодіїв, викладеним в кн. Вих. 22: 1).

На це Спаситель відповідає: нині прийшло спасіння дому цьому, бо і він син Авраамі (мова Господа звернена далі до тих, які були незадоволені, що Христос до грішних людей іде), не тільки за плоттю, але і за духом.

Покаяння Закхея - це зразок істинного покаяння, яке не обмежується лише безплідним жалем за скоєними гріхами, але прагне загладити ці гріхи протилежними їм добрими справами. Тому Євангеліє про Закхея завжди читається перед першою підготовчим до Великого Посту тижнем про митаря і фарисея.

Перше послання до Тимофія святого апостола Павла, 4, 9 -15

9 Слово це вiрне i всякого прийняття гiдне. 10 Бо ми для того i трудимося i ганьбу терпимо, що уповаємо на Бога Живого, Який є Спасителем усiх людей, а найбiльше вiрних. 11 Проповiдуй це i навчай. 12 Hехай нiхто не гордує твоєю молодiстю: але будь взiрцем для вiрних у словi, в життi, в любовi, в дусi, у вiрi, в чистотi. 13 Доки не прийду, займайся читанням, наставлянням, повчанням. 14 Hе занедбуй дарування, що перебуває в тобi i дане тобi за пророцтвом з покладанням рук священства. 15 Про це турбуйся, в цьому перебувай, щоб успiх твiй для всiх був очевидний.

Толкова Біблія

Але в чому полягає істинне благочестя? Апостол відповідає на це словами християнського піснеспіву (гімну), який співався, очевидно, в його час під час богослужіння.

Благочестива людина, по-перше, важко працює, тобто не уникає всіх труднощів життя, а по-друге, йде навіть за Христа на зневаження своєї честі, на ганьбу. Звичайно, це стосується насамперед християнських проповідників і, зокрема, Тимофія (пор. 1 Сол. 5:12).

При цьому апостол вказує і на спонукання до такого способу дій: проповідники сподіваються на Бога живого, Який в силі їх підкріпити в стражданнях (на противагу безсилим мертвим язичницьким богам). Називаючи Бога при цьому Спасителем усіх людей, апостол тим самим дає зрозуміти, що християни, звичайно, більше за інших людей заслуговують на отримання допомоги від Бога.

Тимофій був порівняно молодим чоловіком: під час написання послання йому було близько 38-ми років. Тому його вказівками деякі з віруючих могли нехтувати, і Тимофій повинен так їх подавати, щоб нікому і в голову не прийшло, що їх можна не виконувати.

А цього досягти можна тільки тоді, коли Тимофій буде зразком для вірних у всьому своєму житті, коли він буде проявляти любов до всіх братів, віру в Бога, чистоту серця (виразу "в дусі" багато кодексів не мають).

Поки не прийде апостол в Ефес, Тимофій повинен сам постійно здійснювати богослужіння: читання Святого Письма, повчання - все це складові частини християнського богослужіння (на це вказують артиклі).

Щоб спонукати Тимофія до діяльності, апостол нагадує йому про ті духовні дарування, які колись, ймовірно в Лістрі, зійшли на нього (пор. 1 Тим. 1:17; 2 Тим. 1 : 6), під час посвячення його в помічники Апостолу Павлу.

За пророцтвом - за тими висловленими про Тимофія прогнозами християнських пророків.

З покладанням рук священства. Апостол говорить, що при обранні Тимофія всі пресвітери тієї місцевості поклали на Тимофія свої руки в знак того, що вони, так би мовити, ставлять його замість себе в помічники Павлу. Посвяти ці пресвітери не звершували - її міг звершити тільки сам апостол (єп. Феофан).

Про це турбуйся, тобто міркуй про свої обов'язки (1 Тим. 4: 11-13); в цьому перебувай, як в своєму домі. Тільки в такому випадку Тимофій вправі очікувати успіху в своїй діяльності.