Євангеліє: Даєте десяту частину з м’яти, рути і з усякого зілля, а не дбаєте про суд і любов Божу

Сьогодні читаємо Євангеліє про найголовніший дар Богові - любов.

Євангельські читання 13 листопада

Євангеліє від Луки, 11, 42 - 46

42 Але горе вам, фарисеям, що даєте десяту частину з м’яти, рути і з усякого зілля, а не дбаєте про суд і любов Божу: і це належить робити, і того не залишати. 43 Горе вам, фарисеям, що любите перші місця в синагогах і привітання на торжищах. 44 Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що ви — як ті невідомі гроби, поверх яких люди ходять і не знають того. 45 На це хтось із законників сказав Йому: Учителю, говорячи це, Ти і нас ображаєш. 46 Але Він сказав: і вам, законникам, горе, бо накладаєте на людей тягарі, які важко носити, самі ж жодним пальцем своїм не доторкнетесь до них.

Борис Гладков

Ви думаєте, що спасаєтесь зовнішньої чистотою і точним дотриманням всіх обрядів і переказів старців; ні, не спасіння вас чекає, а горе!

Згідно із законом Мойсея (Чис. 18: 20-24; Втор. 14: 22-29), євреї зобов'язані були віддавати на утримання Левія та на жертви десяту частину хліба, вина, олії та всякого врожаю насіння, яке надходить з поля. Чи зобов'язані вони були віддавати десяту частину тих плодів землі, які не належать до числа польових рослин, - це питання було спірне, але фарисеї, як суворі охоронці букви закону, віддавали десяту частину і таких городніх рослин, як м'ята, аніс (рута) і кмин.

Не докоряючи фарисеїв за таке суворе виконання закону, Ісус вказує їм, що перш за все потрібно було їм бути справедливими в суді, при розборі судових справ, милостивими в ставленні до всіх нещасних і вірними Богу; тим часом ці обов'язки вони залишають без уваги і втішають себе тим, що виконують навіть дрібниці, ясно не обумовлені в законі. Не ігноруючи виконанням і цих дрібниць, належало перш за все робити найголовніше.

[Фарисеї] любили, щоб їм всюди віддавали шану і поступалися першими місцями не тільки в синагогах, але і на бенкетах, - щоб при зустрічі і на народних зборах їх всі вітали і називали учителями.

«Над прихованою в землі труною, над якою нема ні пам'ятника, ні насипу і ніякого зовнішнього знаку, люди ходять і не знають, що тут труна, повна кісток і тління; так і ті, що зустрічаються з фарисеями, можуть і не помітити, що всередині них криється неблагообразне, бо все закрито в них лицемірством, як труна землею» (єпископ Михайло. Толкове Євангеліє. 2. С. 434)

На це один із законників, очевидно, що не належить до секти фарисеїв, але прийняв слова Ісуса і на свій рахунок, сказав Йому: Учителю, кажучи це, Ти і нас ображаєш.

Законник цей думав, що не заслуговує докору, і що через це Христос вигородить його і йому подібних з числа тих, кого Він вважав за потрібне викрити тепер на званому обіді.

Але замість очікуваного виправдання законнику довелося вислухати викриття в тому, що вони, тобто законники, вимагають від народу точного виконання всіх, навіть найдрібніших постанов Мойсеєвого закону, себе ж вважають вільними від несення цього тягаря.

А те, що дійсно сукупність всіх постанов закону була тягарем, це видно зі слів Апостола Петра, який сказав, що це - ярмо, якого не могли понести ні батьки наші, ні ми (Діян. 15:10).

Послання до колосян святого апостола Павла, 3, 17 – 4, 1

17 I все, що ви робите, словом чи дiлом, усе робiть в iм’я Господа Iсуса Христа, дякуючи через Hього Боговi й Отцевi.

18 Жiнки, слухайте чоловiкiв своїх, як личить у Господi. 19 Чоловiки, любiть своїх жiнок i не будьте до них суворi. 20 Дiти, будьте слухнянi батькам вашим у всьому, бо це благоугодне Господевi. 21 Батьки, не роздратовуйте дiтей ваших, щоб вони не падали духом. 22 Раби, слухайте в усьому господарiв ваших за плоттю, не для очей тiльки прислуговуючи їм, як чоловiкоугодники, але в простотi серця, боячись Бога. 23 I все, що робите, робiть вiд душi, як для Господа, а не для людей, 24 знаючи, що в нагороду вiд Господа одержите спадок, бо ви служите Господу Христу. 25 А хто кривду вчинить, той кривду й одержить, без огляду на особу.

1 Господарi, вiддавайте рабам належне i справедливе, знаючи, що i ви маєте Господа на небесах.

Толкова Біблія

Усе життя віруючого повинне освячуватися керівництвом слова Христового і християни зобов'язані все робити на славу Божу. За тлумаченням Іоана Златоуста, закликати ім'я Господа потрібно при початку будь-якої справи, зокрема «ми в своїх листах наперед поставляємо ім'я Господа, бо де є ім'я Господа, там всяка річ приємна».

18 Жiнки, слухайте чоловiкiв своїх, як личить у Господi.

Як Господу, тобто послух ваш чоловікові має бути таким, немов це послух Самому Христу, тобто такий же щирий, такий ж повний.

Підстава для такого послуху полягає в тому, що чоловік голова жінки (пор. 1 Кор. 11: 8-9), при тому має своїм взірцем Самого Христа в Його відношенні до Церкви.