Євангеліє: віддавайте кесареве кесареві, а Боже — Богові

Сьогодні читаємо Євангеліє про те, що потрібно служити Богові й світу...

Євангельські читання 13 грудня

Євангеліє від Луки, 20, 19 – 26

19 І шукали в цей час первосвященики і книжники, як накласти на Нього руки, та побоялися народу; бо зрозуміли, що про них сказав Він цю притчу. 20 І, слідкуючи за Ним, підіслали лукавих людей, які, вдаючи з себе праведних, зловили б Його на слові, щоб видати Його начальникам і владі правителя. 21 І вони запитали Його: Учителю, ми знаємо, що Ти правдиво говориш і навчаєш, і не дивишся на особу, але істинно на путь Божу наставляєш; 22 чи належить нам давати податок кесареві, чи ні? 23 Він же, зрозумівши їхнє лукавство, сказав їм: чого Мене спокушаєте? 24 Покажіть Мені динарій — чиє на ньому зображення і напис? Вони відповіли: кесареве. 25 Він сказав їм: отже, віддавайте кесареве кесареві, а Боже — Богові. 26 І не могли впіймати Його на слові перед народом і, здивувавшись відповіді Його, замовкли.

Аверкій, архієпископ

Зрозумівши весь глибокий сенс притчі, первосвященики та фарисеї ... прагнули схопити Його, але побоялись людей, тобто можливості народного обурення, яке могло бути викликане, щоб захистити Господа, якого шанували як пророка.

Серед учнів своїх та іродіян, прихильників царя Ірода, якому не всі хотіли платити податки, як іноплеміннику, фарисеї вибрали найбільш лукавих людей, яких підіслали до Господа Ісуса Христа з підступним питанням.

Лукаве питання було розраховане на те, що якщо Господь скаже, що треба платити подати язичницькому імператору, ненависному для юдеїв, то цим Він відштовхне від Себе народ, а якщо скаже, що не треба, то можна відразу ж буде звинуватити Його перед римлянами, як збурювача народного. У питанні спокусників була прихована така думка: юдейський народ це народ Божий, який своїм Царем визнає лише Бога, а тому не може служити іноземному, тим паче язичницькому царю, так як інакше виявиться противником Бога; отже, що їм робити: давати подати кесарю або зберігати незмінну вірність Богу?

На це Господь дав мудру відповідь, що потрібно робити і те й інше - віддавайте кесареве Кесарю, а Богові Боже. Тобто виконуйте свої обов'язки, як щодо Бога, так щодо державної влади, оскільки останнє не суперечить першому, звичайно.

---

Перше послання до Тимофія святого апостола Павла, 4, 4 – 8, 16

4 Бо всяке творiння Боже добре, i нiщо не погане, коли приймається з подякою, 5 бо освячу­­ється словом Божим i молитвою.

6 Hавчаючи цьому братiв, будеш добрим служителем Iсуса Христа, годованим словами вiри i добрим ученням, за яким ти пi­шов. 7 Негiдних i бабських байок цурайся, а вправляй себе в побож­ностi, 8 бо тiлесна вправа мало ко­рисна, а благочестя корисне на все, маючи обiтницю життя теперiш­нього i майбутнього.

16 Пильнуй себе самого та навчання; займайся цим постiйно: бо, так роблячи, i себе спасеш i тих, що слухають тебе.

Толкова Біблія

…Кожне творіння, тобто все, створене Богом, добре, корисне для людини, якщо у використанні цього дотримується помірність.

Особливо нічого боятися осквернити себе їжею, коли приймаєш її з молитвою і подякою Богу (Слово Боже - слово молитви). Мабуть, апостол має тут на увазі лжеучителів переважно гностичного напряму, які дійсно іноді заперечували шлюб і говорили про нечистоту деяких страв.

Навчаючи інших - християн (братів) - того, в чому полягає істинне благочестя, Тимофій постане добрим, цілком гідним служителем Ісуса Христа. Але для цього і він сам повинен постійно насичуватися тими вченнями євангельськими, які він прийняв від свого вчителя - Апостола Павла (пор. 2 Тим. 1:13).

Разом з цим апостол говорить Тимофію про необхідність віддалятися від порожніх, непотрібних «бабських байок» (див. 1 Тим. 4: 1, 3, 4), займаючись тільки тим, що дійсно утверджує в душі людини благочестиву налаштованість - зокрема, справами християнської любові та подвигами утримання.

Щоб показати корисність благочестя діяльного, апостол порівнює це благочестя зі звичайною вправою тілесною. І це останнє заняття, безсумнівно, приносить користь, зміцнюючи тіло, роблячи його більш здатним до перенесення різних трудів, даючи людині можливість докласти до справи свої сили. Але все це - небагато; тут - користь для тіла і зовнішнього життя, це не те, до чого найперше повинен прагнути християнин.

Благочестя ж, навпаки, корисне в усьому, в усіх відношеннях: навіть і у випадку охорони здоров'я, тому що благочестива людина не стане руйнувати здоров'я своє гріхами і пороками. Головним же чином благочестя веде людину до отримання вічного блаженного життя (майбутнього).

Пильнуй себе самого, тобто спостерігай за собою, щоб не впасти в якусь помилку, не ухилитися від духу євангельського.

І навчання. Тут природніше розуміти повчальну діяльність інших вчителів віри в Ефесі, яку Тимофій не повинен залишати без нагляду і контролю…