Євангельські читання: Шукайте Царства Божого

Євангельські читання 23 листопада

Євангеліє від Луки, 12, 13- 15, 22 - 31

13 Хтось з народу сказав Йому: Учителю, скажи братові моєму, щоб він розділив спадщину зі мною! 14 Він же сказав чоловікові тому: хто настановив Мене судити чи ділити вас? 15 При цьому сказав їм: глядіть, остерігайтеся користолюбства, бо життя людини не залежить від багатства її маєтку.

22 Сказав же ученикам Своїм: тому кажу вам, — не піклуйтесь про душу вашу, що вам їсти, ні про тіло ваше, — у що вдягнетеся. 23 Душа більша за їжу, і тіло — за одяг. 24 Погляньте на воронів: вони не сіють, не жнуть; у них немає ні комор, ні житниць, і Бог годує їх; наскільки ж ви кращі за птахів! 25 Та й хто з вас, піклуючись, може додати собі зросту хоч на один лікоть? 26 Отже, якщо і найменшого зробити не можете, чого піклуєтесь про інше? 27 Погляньте на лілеї, як вони ростуть: не трудяться, не прядуть. Кажу ж вам, що й Соломон у всій славі своїй не одягався так, як одна з них. 28 Коли ж траву на полі, яка сьогодні є, а завтра буде кинута у піч, Бог так одягає, то наскільки краще вас, маловіри! 29 Отже, не шукайте, що вам їсти або що пити, і не турбуйтесь, 30 бо всього того шукають люди світу цього, ваш же Отець знає, чого потребуєте. 31 Краще шукайте Царства Божого, а те все додасться вам.

Аверкій (Таушев), архієпископ

Хтось, бачачи, яким є великим вплив Господа, звернувся до Нього з проханням, щоб Господь звелів братові його розділити з ним спадок.

Господь відмовив йому в цьому, бо Він прийшов на землю не для того, щоб розглядати дріб'язкові позови, засновані на людських пристрастях.

Притому Він проповідує відмову від майна… Завдання Господа не зовнішні заходи порядку, а перевиховання серця і волі людей. Це - приклад для всіх проповідників Євангелія і служителів Церкви.

Господь веде нас до небесного і вічного, а багатство - до земного і тлінного, тому, щоб уникнути такої подвійності, що заважає справі вічного спасіння, необхідно відмовитися від надмірних і зайвих, неспокійних і виснажливих турбот про їжу, питво і одяг - тих турбот, які поглинають весь наш час і увагу і відволікають нас від турбот про спасіння душі. Адже якщо Бог так піклується про нерозумне творіння, даючи їжу птахам і розкішно одягаючи польові квіти, то тим більше не залишить Він без усього необхідного і людини, створеної на образ Божий і покликану бути спадкоємницею Його Царства.

Усе наше життя в руках Божих і не залежить від наших клопотів: чи можемо ми, наприклад, самі додати до зросту свого бодай ліктя одного? Однак, все це аж ніяк не означатиме, що варто залишити всі турботи взагалі і віддатися неробству, як тлумачили це місце Нагірної проповіді деякі єретики. Праця заповідана людині Богом ще в раю, до гріхопадіння (Бут. 2:15), що підтверджено знову при вигнанні Адама з раю (Бут. 3:19).

Вказана лише ступінь цінностей: «Шукайте ж найперше Царства Божа і правди Його». І в нагороду за це Господь Сам подбає про нас, щоб ми мали все необхідне для земного життя, і думка про це не повинна мучити і пригнічувати нас, як невіруючих язичників.

Друге послання до солунян святого апостола Павла, 1, 1 -10

1 Павло‚ i Силуан‚ i Тимофiй — Солунській церквi в Боговi Отцi нашому i Господi Iсусi Хрис­тi: 2 благодать вам i мир вiд Бога От­ця нашого i Господа Iсуса Христа.

3 Завжди по справедливостi ми повиннi дякувати Боговi за вас, браття, тому що зростає вiра ваша i примножується любов кожного один до одного мiж усiма вами, 4 так що ми самi хвалимося вами у церквах Божих, терпiнням вашим i вiрою в усiх гонiннях i скор­ботах, якi ви зносите 5 на доказ того, що буде праведний суд Божий, щоб вам сподобитися Царства Божого, задля якого i страждаєте. 6 Бо праведно перед Богом — вiдплатити скорботою тим, що кривдять вас, 7 а вам, скривдженим, — вiдрадою разом iз нами в явлення з неба Господа Iсуса з ангелами сили Його, 8 Який у полум’яному вогнi здiйснює помсту тим, якi не пiзнали Бога i не пiдкоряються благовiстуванню Господа нашого Iсуса Христа, 9 якi приймуть кару, вiчну погибель, вiд лиця Господнього i вiд слави могутности Його, 10 коли Вiн прийде прославитись у святих Своїх i з’явиться дивним в день той у всiх, хто увiрував, бо ви повірили нашому свідченню.

Феодорит Кірський, блаженний

Апостол знову назвав тих, що брали участь в написанні листа. Вираз «у Бозі Отці» подібний до того, що і нами пишеться в листах, бо й самі ми звичайно підписуємо: такий-то такому-то бажає втішатися Господом. А тут навчив нас Апостол і рівності Отця і Сина, бо, сказавши про Бога Отця нашого, додав і Господа Ісуса Христа, і знову після слів: «від Бога Отця нашого», доклав: «і Господа Ісуса Христа», тому що одні й ті ж блага подаються нам Отцем і Сином.

Апостол знову висловлює похвалу у вигляді подяки і подиву щодо їх віри в Бога, дивується і любові їх до ближнього; тим і іншим свідчить про їх чесноти. Бо і Господь сказав, що цими двома заповідями сповнюється весь закон і пророки (Мф. 22:40).

Апостол … говорить, що справедливо і пристойно Законодавець і нас винагородить за страждання наші через віру, і противників покарає за нечестя. Буде ж це під час кінця світу. Бо тоді прийде Господь з небес, і супроводжуватимуть Його сонми ангелів, і поглинені темрявою невіри віддані будуть невгасимому полум'ю.

Написав же це божественний апостол тим, що теплять страшні і тяжкі лиха, втішаючи надією майбутнього. Тому-то вказав і на це страшне судилище, бо показав спершу грядущого з небес Суддю, потім служителів (це Ангели), і після цього самий вид покарання (засуджені віддаються геєні вогненній). Якщо ж цим покараються ті, хто не слухає Євангелія, то очевидно, що найтяжчих піддадуться мук вороги віруючих.