Євангельські читання: Чи знайде віру?

Євангельські читання 20 лютого

Євангеліє від Луки, 18, 2 - 8

2 кажучи: в одному місті був суддя, який Бога не боявся і людей не соромився. 3 В тому ж місті була одна вдова, і вона, приходячи до нього, говорила: захисти мене від суперника мого. 4 Але він довгий час не хотів. А потім сказав сам собі: хоч я і Бога не боюся і людей не соромлюсь, 5 але, оскільки ця вдова не дає мені спокою, захищу її, щоб вона не приходила більш докучати мені. 6 І сказав Господь: чуєте, що каже суддя неправедний? 7 Хіба Бог не захистить обранців Своїх, що волають до Нього день і ніч, чи баритиметься до них? 8 Кажу вам, що захистить їх скоро. Але Син Людський, коли прийде, чи знайде віру на землі?

Аверкій, архієпископ

Про те, як молитися, Господь образно говорить в притчі про суддю неправедного, який не хотів виконати прохання скривдженої вдови про її захист, але, врешті, все ж виконав її прохання лише через те, що вона не давала йому спокою, наполегливо просячи його.

Господь не хоче порівнювати Бога з суддею неправедним (зайвий доказ того, що в притчах не всі подробиці підлягають тлумаченню в духовному сенсі), але тільки ведучи від гіршого до кращого, робить висновок, що тим більше Бог всеблагий і Всеправедний захистить Своїх обранців, якщо вони будуть волати до Нього день і ніч, хоча б Він спочатку і зволікав стати на захист їх.

Незважаючи на ту безсумнівну істину, що Бог візьме обраних Своїх невдовзі, невідомо, чи знайде Він таких вірних, які мали б таку сталість і таку наполегливість в молитві, яка потрібна? Іншими словами: нема чого боятися, що Бог не захистить вірних Своїх від прийдешніх бід і напастей, а скоріше можна побоюватися, що вірних таких на землі до часу другого пришестя Христового не буде.

Друге послання до Тимофія святого апостола Павла, 2, 11 - 19

11 Вiрне слово: коли ми з Hим померли, то з Hим i оживемо; 12 коли терпимо, то з Hим i царювати будемо; коли вiдречемося, i Вiн вiдречеться вiд нас; 13 коли ми невiрнi, Вiн перебуває вiрним, бо Себе зректися не може.

14 Це нагадуй, заклинаючи перед Господом не сперечатися, що нiтрохи не служить на користь, а на розлад тих, що слухають. 15 Ста­райся представити себе Боговi достойним, працiвником бездоганним, який вiрно подає слово iстини. 16 А вiд непотрiбного мар­нослiв’я вiддаляйся; бо вони ще бiльший успiх матимуть у нечестi, 17 i слово їхнє, як рак, буде розпов­сюджуватись. Такi є Гiменей i Фи­лип, 18 якi вiдступили вiд iстини, кажучи, що воскресіння вже було, i руйнують у деяких вiру. 19 Та тверда основа Божа стоїть, маючи печать цю: «Пiзнав Господь Своїх»; i «Hехай вiдступить вiд неправди кожен, хто сповiдує iм’я Господа».

Толкова Біблія

Апостол, підбадьорюючи Тимофія, подає "вірне слово", тобто цитату з християнського піснеспіву, де висловлюється впевненість християн в прославленні із Христом тих, хто з Ним піде на смерть.

Померли - в дійсному сенсі цього слова. Тут мається на увазі мученицька смерть за Христа, яку завжди готовий прийняти віруючий християнин. З іншого боку, той, хто відрікається від Христа, не може очікувати визнання Христом за свого за Його другого пришестя на землю.

Необхідно нагадувати про необхідність для проповідників Євангелія страждати за Христа, для того, щоб наслідувати в майбутньому прославлення.

На противагу лжеучителям, Тимофій повинен бути старанним, добрим працівником у Бога, бездоганним - не соромиться свого служіння (пор. 2 Тим. 1: 8) і, нарешті, в справі навчання звертати увагу на сутність справи, а не на побічні обставини, як робили лжеучителі: він не повинен перетрушувати порожню солому (Воленберг).

Ці лжеучителі ще далі підуть (προκόψουσιν) - в сферу нечестя зайдуть…

І

слово їх як рак ... Від нечестя вони перейдуть і до єресі, яка буде поширюватися тілом Церкви Христової, як хвороба, відома під назвою рак. Апостол вказує на двох таких лжеучителів, які дійшли до заперечення воскресіння мертвих, вчення про яке, на їхню думку, потрібно розуміти в переносному сенсі, як про те, що трапилося за Христа, що духовно оживив багатьох людей.