Євангельські читання: Хто вірний і мудрий...

Євангельські читання 24 листопада

Євангеліє від Луки, 12, 42 - 48

42 Господь же сказав: хто вірний і мудрий управитель, якого господар поставив над слугами своїми роздавати їм своєчасно міру хліба? 43 Блаженний раб той, господар якого, прийшовши, знайде, що він чинить так. 44 Істинно кажу вам: над усім маєтком своїм поставить його. 45 Якщо ж раб той в серці своїм скаже: не скоро господар мій прийде, і почне бити слуг та служниць, їсти і пити та упиватися, — 46 то прийде господар раба того у день, коли він не сподівається, і в годину, якої не відає, і розітне його, і визначить йому долю з невірними. 47 Раб же той, який знав волю господаря свого, та не був готовий і не робив за волею його, буде багато битий. 48 А той, хто не знав і зробив щось гідне покарання, буде битий менше. Від усякого, кому дано багато, багато й вимагається, і кому багато довірено, з того більше й спитають.

Борис Гладков

Притча про розсудливого домоправителя, якому доручено роздавати хліб слугам

Господар доручив своєму домоправителю роздавати своєчасно хліб слугам. Якщо домоправитель вірний і розсудливий, то буде чинити так, як йому наказано, до того ж робити так завжди, в який би час не повернувся господар його, і за це отримає найбільшу нагороду. Але якщо він, сподіваючись на тривалу відсутність господаря свого, почне кривдити слуг, не давати їм того, що належить, а сам буде віддаватися безтурботним веселощам, то прийде господар його в такий день і годину, коли він і не чекав його, і покарає його так, як заслуговують невірні і нерозсудливі раби.

Але не тільки такий безтурботний домоправитель, а й раби господаря понесуть кару за невиконання волі його, хоча не всі однаково: хто знав волю господаря свого і не був готовий у будь-який час зустріти його, той заслужить найсуворішого покарання, а хто не знав волі господаря і тому зустрів його непідготовленим, той буде покараний не так строго. Тож від кожного, кому дано багато, багато і потрібно зробити, і кому багато ввірено, від того більше спитають.

Вислухавши цю притчу, Апостоли повинні були зрозуміти, що Господар - це Христос, що доручає їм роздавати рабам Його, тобто всім людям, блага Його вчення; вони посвячені в це вчення, їм багато дано, і тому з них багато й спитається, якщо вони надумають відступитися від точного виконання волі Його і спокуситися життєвими благами. Але так як, з пришестям Христа на землю, всім без винятку людям надана можливість пізнати волю Божу, то всі, що пізнали її і, проте, не виконали, піддадуться найсуворішому покаранню; для тих же, які не могли пізнати її, буде певна поблажливість.

Не забувайте ніколи, люди просвічені, що до отриманого знання ви взяли ключ до розуміння Христового вчення, і що вам доведеться дати звіт: як ви його використали? Чи просвітили себе й інших світлом істини Божої? Виконали відкриту вам волю Божу?

Пам'ятайте завжди, що вам багато дано, і тому з вас багато й вимагатиметься. Пам'ятаючи це, будьте суворі, вимогливі до себе і ставится поблажливо до тих, кому мало дано; знайте, що з них мало стягнеться Самим Христом.

Друге послання до солунян святого апостола Павла, 1, 10 – 2, 2

10 коли Вiн прийде прославитись у святих Своїх i з’явиться дивним в день той у всiх, хто увiрував, бо ви повірили нашому свідченню. 11 За це i молимося завжди за вас, щоб Бог наш сподобив вас бути гiдними покликання i здiйснив усяке благоволiння благости i дiло вiри в силi, 12 щоб прославилось iм’я Господа нашого Iсуса Христа у вас i ви в Hьому з благодатi Бога нашого i Господа Iсуса Христа.

1 Благаємо ж вас, браття, щодо пришестя Господа нашого Ісуса Христа і нашого зiбрання до Hього, 2 не спiшити вагатися розумом i не тривожитися нi вiд духу, нi вiд слова, нi вiд послання, нiби нами надiсланого, неначе вже настає день Христів.

Толкова Біблія

"Прославитися у святих»: не через них, і не серед них, а саме в них, бо вони служать наче дзеркалом, в якому відображаються Його нескінченні досконалості. Те ж можна сказати і про слова "у всіх віруючих" (Textus Receptus читає pisteuousin замість W-H. Pisteosasin). Кінець стиха може бути переданий так: Він з'явиться чудесним у всіх віруючих, а отже і у вас, так як свідчення наше знайшло віру.

Глава закінчується посланням Ап. П. на те, що він завжди молиться за солунян, щоб Бог визнав їх гідними покликання в царство Його Слави.

«Покликання» - тут думка спрямовується до майбутнього, хоча слово κλήσις вказує насамперед і головним чином на початковий акт спасіння. Добра воля благості - насолода в творенні добра; добре вже те, якщо людина робить добро; але вона стає на вищий ступінь досконалості, якщо знаходить насолоду в творенні добра.

«Діло віри» - наша віра не повинна бути мертвим началом; вона повинна бути плідною (Як. 2:26).

Вираз «ім'я Господа» вживається в С. Завіті стосовно Бога і позначає собою велич, міць, достоїнство (пор. Лев. 24:11; Втор. 28:58). Ап. Павло переносить це вираз, що означає славу Єгови, на Особистість І. Христа.

«З благодаті».

Ап. Π. прагне цими словами підкреслити джерело, звідки йде всяке славослів'я, а так само усунути будь-яку думку про людські заслуги. Скрізь діє благодать Божа.

Наше зібрання - грец. έπισυναγωγή - від дієслова έπισυνάγεω, яке зустрічається у Єв. Мк. 13:27 і Єв. Мф. 24:31. Слово έπισυναγωγή зустрічається в посл. до євр. 10:25 а також в 2 Мак. 2: 7, де воно теж має есхатологічний сенс.

Під зібранням тут мається на увазі об'єднання живих і мертвих, і їх спільна зустріч з Христом в день Його пришестя (пор. 1 Сол. 4:16, 17). Ап. говорить про «наше зібрання», включаючи, мабуть, і себе в число можливих прижиттєвих учасників цього великого дня.

Ап. торкається самого хворого місця в житті Ф. церкви - хвилювань і суперечок, що виникли з приводу питання про парусію. Він просить їх не бентежитися, і не хвилювалися зараз умом щодо часу пришестя Христа. День Його близький, але Він не настане, поки не відбудеться низка подій, які підготують утвердження вічного царства слави.

«Не спiшити вагатися розумом» - втрачати голову, дозволяти хвилюванню панувати над міркуваннями здорового глузду, відриватися від останнього, як корабель відривається від якоря під тиском бурі і хвиль.