Євангельські читання: Не спокушай Господа Бога

Євангельські читання 23 січня

Євангеліє від Матфея, 4, 1-11

1 Тоді Ісус виведений був Духом у пустелю, щоб спокушав Його диявол. 2 І постився сорок днів і сорок ночей, наостанку зголоднів. 3 І, приступивши до Нього, спокусник сказав: якщо Ти Син Божий, скажи, щоб каміння це хлібами стало. 4 Він же сказав йому у відповідь: написано: не хлібом єдиним житиме людина, але всяким словом, що виходить з уст Божих. 5 Тоді узяв Його диявол до святого міста і поставив Його на крилі храму, 6 та й каже Йому: якщо Ти є Син Божий, кинься вниз, бо написано: ангелам Своїм заповість про Тебе, щоб оберігали Тебе, і на руки візьмуть Тебе, щоб не спіткнувся об камінь ногою Твоєю. 7 Сказав же йому Ісус: написано також: не спокушай Господа Бога твого. 8 Знову бере Його диявол на дуже високу гору і показує Йому всі царства світу і славу їхню, 9 та й говорить Йому: це все Тобі дам, якщо, впавши, поклонишся мені. 10 Тоді Ісус говорить йому: відійди від Мене, сатано, бо написано: Господу Богу твоєму поклоняйся і Йому Єдиному служи. 11 Тоді залишив Його диявол, і ось ангели приступили й служили Йому.

Толкова Біблія

Дух Святий з силою веде Христа в пустелю. Христос відчуває немов нестримний потяг піти в пустелю і там вступити в боротьбу із сатаною.

...Христос відновив через перемогу Свою над сатаною ті відносини підпорядкованості звірів людині, в яких всі тварини знаходилися по відношенню до ще безгрішного Адама. Пустеля, таким чином, перетворена Христом в рай (пор. Іов. 5:23; Іс. 11: 6 і наст.).

Історію спокушання Христа єв. Лука, в загальному, передає згідно з єв. Матфеєм. Але в порядку окремих спокус єв. Лука відрізняється від Матфея: на другому місці він ставить ту спокуса, яка у єв. Матфея поставлена на третьому місці (спокуса на крилі храму). На це розходження нерідко критики вказують як на доказ протиріччя, що існує взагалі між Євангеліями, але насправді особливо серйозного значення цій відмінності надавати не можна. Вона свідчить тільки про те, що єв. Лука викладає спокуси не в хронологічному порядку, як єв. Матфей, а в систематичному.

Так як шлях з пустелі, де відбувалася перша спокуса, в Єрусалим, - де, як правильно повідомляє євангеліст Матфей, мала місце друга спокуса, - лежав через гори, то єв. Лука, подумки проходячи цим шляхом, і вирішив, попутно, так би мовити, зобразити спокусу, що була на горі, раніше, ніж спокусу, що мала місце в Єрусалимі.

А що єв. Матфей правильно в хронологічному порядку ставить цю спокусу на горі останньою, про це говорить та обставина, що вона закінчується словами Господа: "Відійди від Мене, сатано": після такої заборони чи міг сатана звернутися до Христа з новою спокусою.

Христос повністю утримувався від будь-якої їжі.

Перетворення одного каменя в хліб здавалося вже достатнім сатані...

Усі царства світу не послідовно, одне за іншим, з'явилися перед поглядом Христа, а в одному миттєвому образі, незважаючи на те, що вони перебували в різних частинах світу.

... Унаслідок гріхопадіння людей світ дійсно підкорився владі диявола: в тому, звичайно, сенсі, що диявол захоплює людей в свої сіті і веде їх своїми шляхами. Він може, відпов., направити їх і до Христа, якщо захоче. Але, звичайно, суща неправда, нібито ця влада передана йому (звичайно, Богом). Він якщо і володіє людьми, то тільки в силу своєї хитрості, підступності. Єдиний же владика всього - Бог (Дан. 4:14).

...Диявол вичерпав все своє мистецтво спокушання Христа і більш нічого не міг вигадати.

Послання до ефесян святого апостола Павла, 6, 10-17

10 Hарештi, браття мої, змiц­нюйтесь Господом i могутнiстю сили Його. 11 Одягнiться в повну зброю Божу, щоб вам можна було стати проти хитрощiв диявольських, 12 бо наша боротьба не проти крови i плотi, а проти начальства, проти влади, проти свiтопра­вителiв темряви вiку цього, проти духiв злоби пiднебесних. 13 Для цього приймiть повну зброю Бо­жу, щоб ви змогли протистояти в день злий i, все подолавши, висто­яти. 14 Отже, станьте, пiдпере­завши стегна вашi iстиною‚ i зодягнувшись у броню праведности, 15 i взувши ноги в готовнiсть благовiстити мир; 16 а понад усе вiзь­мiть щит вiри, яким зможете пога­сити всi розпеченi стрiли лукавого; 17 i шолом спасiння вiзьмiть, i меч духовний, що є Слово Боже.

Толкова Біблія

Християнину доводиться вести важку боротьбу зі злими духами, які діють здебільшого через злих людей. У цій боротьбі християнин повинен докласти всіх зусиль, які йому дані в християнстві. Боротьба ця чекає і на самого Ап. Павла, а Ефесяни повинні молитися за нього, щоб він переміг у цій боротьбі.

...Ап., очевидно, багато б хотів сказати Ефесянам, але все це він зосереджує в умовлянні запастися достатніми силами для боротьби з духами злоби, для якої вони повинні знаходити допомогу у Господа Ісуса Христа.

...

Плоть і кров - це люди, ворожі християнству. Вони діють проти християн не самі по собі, а як знаряддя злих духів, які думають покласти край поширенню Євангелія.

Піднебесних... Вони живуть не на самих небесах, а нижче, не на особливо великій висоті над землею.

...Підперезавши стегна істиною - утвердивши в собі впевненість в істинності того діла, за яке боретеся. Ця впевненість, як пояс на широкій одежі, дає воїну духовному спритність в боротьбі з ворогами, тому що впевненість в собі - вже половина перемоги.

Броня праведності - праведні наміри, відсутність будь-яких побічних інтересів.

Взувши ноги в готовнiсть благовiстити мир ... Твердим кроком піде той воїн, який виховає в собі впевненість, що несе з собою вище благо - мир з Богом...

Щит віри... Точніше: "все те, що раніше згадано, треба взяти, або прикритися щитом віри" - звичайно, віри, як впевненості в істині християнства. Це щит дуже великий (θυρεός), що покривав весь тулуб воїна, в який могли потрапити, без шкоди для носія цього щита, і стріли, які іноді металися запаленими.

Шолом спасіння - впевненість в тому, що ми врятовані заслугами Христа.

Меч духовний... подається Духом Божим.

Слово Боже - Євангеліє.