Євангельські читання: Агнець Божий, Який бере на себе гріхи світу

Євангельські читання 20 січня

Євангеліє від Іоана, 1, 29-34

29 Наступного дня бачить Іоан Ісуса, Який іде до нього, і говорить: ось Агнець Божий, Який бере на себе гріхи світу. 30 Це Той, про Якого я сказав: за мною гряде Муж, Який переді мною був, бо Він був раніше від мене. 31 Я не знав Його; але прийшов хрестити водою для того, щоб Він явився Ізраїлеві. 32 І свідчив Іоан, кажучи: я бачив Духа, Який сходив з неба, мов голуб, і перебував на Ньому. 33 Я не знав Його; але Той, Хто послав мене хрестити водою, сказав мені: на Кому побачиш Духа, Який сходить і перебуває на Ньому, Той хреститиме Духом Святим. 34 І я бачив і засвідчив, що Цей є Син Божий.

Аверкій (Таушев), архієпископ

На другий день, коли Ісус, після того, як диявол Його спокушав, знову прийшов на Йордан, Іоан виголошує щодо Нього урочисте свідчення, називаючи Його «Агнцем Божим, Який бере на себе гріхи світу»... і засвідчуючи, що це і є Той, про прихід Якого він і проповідував ...

Мета цього чуда - явити людям Сина Божого в Ісусі, що перебував доти в невідомості, чому Церква і співає в день свята Хрещення Господнього, званого також Богоявленням: «Явився Ти сьогодні вселенній» (Кондак).

Хрещення Господнє наша свята Церква святкує з давніх-давен 6 січня, називаючи це свято також Богоявленням, бо в події цій явила Себе людям вся Свята Трійця: Бог Отець голосом з неба, Бог Син хрещенням від Іоана в Йордані, Бог Дух Святий сходженням у вигляді голуба.

Іоан переконався в тому, що це і є Син Божий, так як він бачив Духа, що сходив з неба, як голуба, і він спочив на Ньому…

За словами Іоана, Дух Божий не тільки зійшов на Ісуса, а й «перебував на Ньому». За св. Матфеєм, Іоан відмовлявся хрестити Ісуса, кажучи, що сам має хреститися від Нього, а за Євангелієм від Іоана, Хреститель не знав Ісуса до хрещення, поки не побачив Духа Божого, який сходив на Нього у вигляді голуба.

Суперечності тут бачити не можна. Іоан не знав Ісуса до хрещення, як Месію, але, коли Ісус прийшов до нього просити хрещення, він, як пророк, який проникав в серця людей, відразу відчув Його святість і безгрішність і Його нескінченну перевагу над собою… Коли ж він побачив Духа Божого, який сходив на Ісуса, тоді вже остаточно переконався, що перед ним Месія-Христос…

Діяння святих апостолів, 19, 1-8

1 Пiд час перебування Апол­лоса в Коринфi, Павло, про­йшовши верхнi країни, прибув до Ефеса i, знайшовши там деяких ученикiв, 2 сказав їм: «Чи прийня­ли ви Святого Духа, увiрувавши?» Вони ж сказали йому: «Ми навiть i не чули, чи є Дух Святий». 3 Вiн сказав їм: «У що ж ви хрестились?» Вони вiдповiдали: «В Iоанове хрещення». 4 Павло сказав: «Iоан хрес­тив хрещенням покаяння, говорячи людям, щоб вiрували у Грядущого за ним, тобто у Христа Iсу­са». 5 Почувши це, вони хрестилися в iм’я Господа Iсуса, 6 i, коли Павло поклав на них руки, зiйшов на них Дух Святий, i вони стали говорити iншими мовами i проро­кувати. 7 Усiх же їх було чоловiк близько дванадцяти.

8 Прийшовши до синагоги, вiн безбоязно проповiдував три мiся­цi, навчаючи та переконуючи про Царство Боже.

Толкова Біблія

"Пройшовши верхні країни ..." - країни нагірні, що лежали вище Ефеса і низинного морського берега, на якому він був розташований; це, очевидно, внутрішні провінції Малої Азії, між іншим - Фригія і Галатія, які відвідував Павло під час цієї подорожі (Діян. 18:23). Якщо під час 2-го своєї подорожі Павлу Дух заборонив проповідувати в проконсульській Азії ((Діян. 16: 6) і д.), і тільки на зворотному шляху він був недовго в Ефесі ((Діян. 18:19) і д.) , то тепер, прямо з Фригії, пройшовши проконсульську Азію, він прибув до Ефеса і тут залишався досить довго (Діян. 19:10).

"Деяких учнів ..." З подальшого видно, що це були власне Іоанові учні, а не Ісусові, яких Дієописувач переважно іменує просто учнями. Хрещені тільки в Іоанове хрещення, ці "учні" вірували в проповідуваного Хрестителем майбутнього Месію, але не мали повного знання про Нього, як і Аполлос, до часу; втім, як досить підготовлені до віри в Христа, могли бути названі християнами, або учнями Христовими у великому сенсі слова. Ці учні були, ймовірно, з іудеїв, що недавно оселилися в Ефесі, де вони приєдналися до християнської спільноти, так що сам Павло вважав їх за християн (Діян. 19: 2): "увірувавши").

Сказав їм: «Чи прийня­ли ви Святого Духа, увiрувавши?» Вони ж сказали йому: «Ми навiть i не чули, чи є Дух Святий».

Відповідь дивна і навіть не зовсім зрозуміла і ввічлива, якщо її розуміти буквально. Звичайно, вони не могли не знати, що Дух Божий говорив через пророків і через Іоана, але не відали про підставу нового домобудівництва Божого, в якій Святий Дух обіцяний і даний усім в Ісусі Христі, як єдиний діяч з відродження душ.

Таким чином, тут мова йде не про те, чи існує Дух Святий, а про те, чи з'явився Месія, що має хрестити людей Духом Святим, чи з'явилися і почали діяти на землі серед людей благодатні дари цього Св. Духа? У цьому саме сенсі і слід розуміти відповідь: "ми навіть і не чули, чи є Дух Святий", тобто і своїх дарах на землі, серед людей? (Пор. Ін. 7:39). Очевидно, вони просто не знали нічого про події єрусалимські з часу смерті Хрестителя, живучи в якомусь такому куточку світу, куди чутки про ці події ще не проникали, і тільки тепер, в Ефесі, вони докладніше стали дізнаватися про все, але до зустрічі з апостолом, через недавність перебування свого в Ефесі, ні від кого ще не встигли дізнатися про все точніше.

Вiн сказав їм: «У що ж ви хрестились?» Вони вiдповiдали: «В Iоанове хрещення».

Здивована відповідь "учнів" викликає нове здивоване запитання Апостола: Яке вчення ви взяли своїм хрещенням? Проста і коротка відповідь запитуваних "в Іоанове хрещення" відкриває очі апостолу, що здивувався, побачивши цих дивних "учнів". Вони хрестилися в те, що становило мету хрещення Іоанового і сповідування чого було потрібно при цьому хрещенні. Це дає привід апостолу коротко і стисло, але досить змістовно охарактеризувати сутність хрещення Іоанового і його ставлення до Христа.

Хрещення покаяння (Мк. 1: 4; пор. Мф. 3:11 та ін.) В знак доброї зміни в способі мислення і життя, в знак твердого наміру, по покаянні і сповіданні гріхів, відмовитися від колишнього гріховного життя і хибного способу мислення і почати життя богоугодне, в готовності вступити в Царство Месії. За тлумаченням блаж. Феофілакта, "Предтеча проповідував хрещення покаяння для того, щоб люди, покаявшись і прийнявши Христа, отримали відпущення гріхів". Чому цього хрещення було недостатньо, і ті, що хрестилися "вІоанове хрещення" знову "хрестилися в ім'я Господа Ісуса"? Тому, що перше хрещення не давало позитивного змісту для духовного життя охрещуваного, а друге, повідомляючи благодать відпущення гріхів, мало значення дійсного і істотного переродження духовної природи охрещуваного. Відносно до другого, християнського, перше, Іоанове хрещення мало значення підготовчого, готуючи до віри в Господа Ісуса, хрещення в Якого мало, втім, зовсім самостійне і остаточне значення.

"Почувши це, - тобто про пришестя Месії, якого проповідував Іоан, і про недостатність Іоанового хрещення, - ті хрестились .. хрещенням християнським (див. Діян. 2:33 і Мф. 28:19) ...

«І, коли Павло поклав на них руки, зiйшов на них Дух Святий, i вони стали говорити iншими мовами i проро­кувати».

... І, коли Павло поклав на них руки(див. Діян. 8: 15-17), зiйшов на них Дух Святий, i вони стали говорити iншими мовами (див. Діян. 2: 4; Діян. 10: 14-48) і пророкувати (див. Діян. 11:27; пор. Діян. 13: 1; 1 Кор. 14: 1-40).

Слід зазначити тут безпідставність лжевчень древніх єретиків і новітніх сектантів (анабаптистів і менонітів), що засновували на цьому місці Діянь своє друге хрещення.

Щоб бачити всю хибність опори захисників перехрещення, досить вказати невідповідність в подібному випадку аналогії, що використовується ними. Цей стих Діянь говорить про таке нове хрещення Іоанових учнів, яке істотно різниться від раніше прийнятого ними хрещення. Колись вони були хрещені Іоановим хрещенням покаяння, щоб вірувати в Того, Хто прийде після Іоана. Хрещення ж християнське, яке вони мали в Ефесі, було хрещенням в ім'я Месії, що вже прийшов - Ісуса Христа. Тим часом, у новітніх захисників перехрещення обидва хрещення - християнські, в ім'я Отця і Сина і Святого Духа. Тут, отже, наполягається на повторенні одного і того ж хрещення християнського.

"Безбоязно проповiдував...".Вказівка на те, що проповіді апостола мала значних противників, які свій опір готові були проявити до великої шкоди для апостола; проте це не стримувало його ревності.

"Про Царство Боже ..." Під ім'ям Царства Божого тут мається на увазі церква Християнська з усіма тими благами, які дарує вона істинним членам своїм, як в реальному житті, так і в майбутньому. Царство це, на противагу царству князя світу цього, є Царство Боже, Царство Христове, царство святості і істини, царство вічного життя у єднанні з Христом (див. Мф. 3: 2; Ін. 3: 3, Ін. 3: 5 ).