Євангельські читання: Благословив їх, переломив і дав ученикам

Євангельські читання 30 жовтня

Євангеліє від Луки, 9, 12 - 18

12 День же почав схилятись. І приступивши до Нього, дванадцять сказали Йому: відпусти людей, щоб вони пішли в навколишні села і селища ночувати і знайти їжу, бо ми тут у безлюдному місці. 13 А Він сказав їм: ви дайте їм їсти. Вони сказали: нема в нас нічого, крім п’яти хлібів та двох рибин; хіба піти нам та купити їжі для всіх цих людей? 14 Бо їх було близько п’яти тисяч мужів. Але Він сказав ученикам Своїм: розсадіть їх рядами по п’ятдесят. 15 І зробили так, і розсадили всіх. 16 Він же, узявши п’ять хлібів і дві рибини і поглянувши на небо, благословив їх, переломив і дав ученикам, щоб роздали народові. 17 І всі їли, і наситились, і набрали залишків дванадцять кошиків.

Борис Гладков

Апостоли пристали до пустельного берега озера, де не було ніякого житла і де чекав Ісуса натовп людей, що не могли знайти собі ні місця для ночівлі, ні їжі. Апостоли з настанням вечора повернулися до Ісуса з проханням відпустити народ: місце пустинне, і час вже пізній; відпусти народ, щоб вони пішли до сіл, і купили поживи (Мф. 14:15).

Але Ісус, сказавши «нагодуйте їх ви!» (Мф. 14:16), - зійшов з Апостолами на гору і сів там. Народ пішов за Ним. Тоді, вказуючи на людей, що йшли до них і бажаючи випробувати віру Апостола Филипа, Ісус запитав у нього: «Де ми купимо хліба, щоб їх нагодувати?».

«Так у нас і коштів немає, щоб купити хліба для такого натовпу, - відповідав Филип, - адже їм на двісті динаріїв хліба не стане, щоб кожен із них бодай трохи дістав. Не здогадуючись, що Той, Хто піднімав мертвих і зціляв сліпих, німих і розслаблених, може нагодувати і голодних, - Апостол Андрій, брат Петра, каже Христу: тут хлопчина має п'ять ячмінних хлібів і дві рибі, але що то на безліч? (Ін. 6: 7).

Бачачи маловір’я Своїх апостолів, Ісус зараз же доводить їм, що для Нього немає нічого неможливого, а щоб вони знали, яку саме безліч народу Він збирається нагодувати, Він наказує їм усім сісти рядами на землі, по сто та по п'ятдесят осіб, і таким способом порахувати всіх. Виявилося близько п'яти тисяч чоловіків, крім жінок і дітей.

Тоді, взявши принесені Йому п'ять хлібів і дві риби, Ісус очі Свої звів до неба, помолився, благословив хліби, переломив їх і дав учням, щоб роздали народу; і дві рибі на всіх.

Учні понесли шматки хліба і риб людям і побачили, що твориться в їх руках найбільше чудо: в ході роздачі народу їжі кількість шматків хліба і риби не зменшувалася, а зростала: «їли всі, скільки хто хотів, і наситилися».

Усі чотири Євангелісти стверджують, що їли всі, тобто значно більше п'яти тисяч чоловіків, і що всі наситилися (Мф. 14: 2; Мк. 6:42; Ін. 6: 11-12); а Євангеліст Іоан додає, що учні Ісуса роздавали тим, що сиділи стільки хліба і риби, скільки хотіли вони.

Коли, по велінню Ісуса, стали збирати залишки хліба, то наповнили ними дванадцять коробів. Коробами називалися ті кошики, які євреї брали з собою в подорож замість похідних сумок, для зберігання їжі. Якими б малими не були ці короби, в усякому разі, дванадцять кошів не можна було наповнити п'ятьма хлібами, розламаними на шматки, якби кількість цих шматків не була чудесним чином помножена.

Послання до колосян святого апостола Павла, 2, 1 - 7

1 Бажаю, щоб ви знали, який подвиг я маю заради вас i заради тих, котрi в Лаодикiї та Iєра­полi, i ради всiх, хто не бачив об­личчя мого у плотi, 2 щоб утiши­лися їхнi серця, з’єднанi в любовi для всякого багатства досконалого розумiння, для пiзнання тайни Бога i Отця i Христа, 3 в Якому захованi всi скарби премудрос­ти й вiдання. 4 Це я кажу для того, щоб хто-небудь не обманув вас улесливими словами; 5 бо я, хоч i вiдсутнiй тiлом, але духом перебуваю з вами i радiю, коли бачу благоустрiй i твердiсть вашої вiри у Христа. 6 Тому‚ як ви прийняли Христа Iсуса Господа, так i ходiть у Hьому, 7 будучи укорiненi i утвер­дженi в Hьому та змiцненi у вiрi, як ви навченi, збагачуючись у нiй iз подякою.

Аверкій (Таушев), архієпископ

Зміст другої глави направлено проти лжевчителів, які намагаються спокусити колосян. Починає викриття святий Апостол Павло посиланням на свій подвиг, бажаючи налаштувати колосян до уваги і повної довіри до себе.

Спочатку він хвалить колосян, а з ними і жителів Лаодикії та Ієраполя за те, що їхні серця з'єднані в любові до повного розуміння, до пізнання таємниці Бога, Христа ...

Перша думка тут та, що Господь Ісус Христос, як Син Божий і Бог, Сам все знає ... якщо так, то y Нього належить просити всього; Він дає мудрість та знання» (святий Іоан Златоуст). Але в ході промови ці слова мають і такий зміст: «Хто Його пізнає, той в цьому самому пізнанні надбає всю премудрість і все знання» (єп. Феофан Затворник), одержує найвище і дорогоцінне знання.

«Тому», немов так запевняє колосян Апостол, «якщо хто підійде до вас як премудрого і почне пропонувати премудрість, що не узгоджується з пізнанням таємниці Божої в Христі Ісусі, не слухайте його, тому що не мудрість він вам пропонує, а безглузде мудрування» (єп. Феофан Затворник). «А це говорю тому, щоб хтось не звів вас улесливими словами», пояснює Апостол, і перестерігає колосян: «Стережіться, щоб ніхто вас не звів філософією та марною оманою за переданням людським, за стихіями світу, а не за Христом» (Кол. 2: 8).