«Чернече життя»: Якщо бажаєте стати незворушними в серці - коріться отцям

Свято-Миколаївський монастир продовжує публікувати книгу "Чернече життя: за висловами про нього святих отців подвижників", яка вийшла у 1885 р. у Києво-Печерській Лаврі.

Раніше вийшла стаття про те, що монах "повинен питати старців про усілякий крок, який робить у келії своїй, і про всяку краплю води, яку випиває".

---

Твердо знайте, що ні зростати і стати довершеними ви не можете, ні вміти розрізняти добро від зла ви не будете, якщо не будете коритися отцям вашим. Отці наші самі так чинили: корилися отцям своїм і їхні настанови слухали. Від того зросли і самі стали вчителями, як написано в Премудрості сина Сирахового: «Не віддаляйся від повісти старців, бо і вони навчилися від батьків своїх, і ти навчишся від них розважливости і — яку у випадку потреби дати відповідь» (Сир. 8: 11-12). Отже, ви повинні наслідувати тих, котрі покірні були отцям своїм і їх у всьому слухалися, і котрих отці за допомогою Божою навчили всьому, чого самі навчилися від отців своїх, і що передали синам своїм покірним.

Так, Ісаак слухався Авраама; Яків – Ісаака, Йосиф – Якова, Єлисей – Іллю, Павло – Ананію, Тимофій - Павла. Усі вони і подібні до них слухалися отців своїх, виконували волю їх і слідували їхнім порадам, від того пізнали істину, навчилися правди, і, нарешті, сподобилися Духа Святого, - і стали таким чином провісниками істини у всьому, як написано у пророка Єзекиїля: «Я поставив тебе стражем дому Ізраїлевому, і ти будеш слухати слово з уст Моїх, і будеш напоумлювати їх від Мене» (3, 17).

Отже, якщо бажаєте зростати, стати незворушними в серці своєму і ні в чому не бути посміховищем для диявола, коріться отцям своїм і їх у всьому слухайтеся, і не зазнаєте падіння повік.

Св. Ісая говорив:

«Що б не робив, роби це за порадою отців твоїх, і спокійно проведеш весь час життя твого.

Відкривай помисли свої отцям своїм - і покриє тебе благодать Божа.

Супротивні твої помисли – всі - не соромся відкривати старцю твоєму, якщо бажаєш знайти втішне полегшення: бо за того чоловіка і радіють демони, який приховує свій помисел, добрий чи хороший.

Серце твоє схиляй до того, щоб воно охоче корилося отцям твоїм, і благодать Божа вселиться в тебе.

Відкривай хвороби свої (душевні) отцям твоїм, щоб відчути допомогу від порад їхніх.

Нічому так не радіють дияволи, як тому, якщо хтось приховує помисли свої від духовного свого наставника.

Коли будеш питати старця про помисли свої, відкривай їх вільно, як є, тому, в кому ти впевнений, що він збереже таємниці твої» («Добротолюбіє»).