Свято-Миколаївський монастир продовжує перекладати книгу "Чернече життя: за висловами про нього святих отців подвижників", яка була видана у 1885 р. у Києво-Печерській Лаврі.
Часто, і не знаючи ситості, читай у книгах учителів про Промисел Божий; тому що це веде до бачення порядку у творіннях і ділах Божих, укріпляє людину собою, своєю витонченістю готує її до надбання світлосяйних думок, і чинить так, що у чистоті йде вона до пізнання творіння Божого.
Читай Євангеліє, заповідане Богом для пізнання цілого всесвіту, щоб здобути тобі наставлення у силі Промислу Його про усякий рід, і щоб ум твій занурився у чудеса Божі. Таке читання узгоджується із твоєю ціллю. Читання ж твоє нехай буде у не зворушеній нічим тиші: і будь вільним від багатотурботливості про тіло і від житейського збурення, щоб відчути у душі своїй, за солодкого пізнання, найсолодший смак, що перевершує всяке відчуття, і щоб душа відчувала це через перебування своє у цьому. (Сл. 56-е, стор. 346).
У Передслові під 16-м числом вересня місяця написано:
Блаженний Іоанн Золотоустий говорить:
Коли сядеш читати Слово Боже, то перш за все помолись Богу, щоб він відкрив твої очі сердечні. Щоб тобі не тільки читати написане, а й виконувати, щоб не на гріх собі читати житія і слова святих. А коли читаєш, то намагайся не аркуші лише перегортати, але читай старанно, (слухаючи) всім серцем те, що читаєш; і якщо потрібно, то не лінуйся, і двічі, тричі і багато разів перечитай слова, щоб зрозуміти смисл їхній.
Коли ж хочеш читати чи слухати іншого читця, то помолись Богу, кажучи так: Господи Ісусе Христе! Відкрий мої очі сердечні, щоб почути мені слово Твоє і зрозуміти його і виконувати волю Твою; бо подорожній я на землі. Не ховай від мене заповідей Твоїх, але відкрий очі мої, щоб зрозумів чудеса від закону Твого. Розкажи мені невідоме і таємне премудрості Твоєї, бо на Тебе надіюся, Боже мій, щоб Ти просвітив мій розум і свідомість світлом пізнання Твого: не тільки читати написане, а й виконувати його. Щоб не на гріх собі читати житія і слова святих, але на оновлення і просвіщення і освячення, на спасіння душі і на успадкування життя вічного. Бо Ти просвіщення лежачих у темряві і від Тебе сходить всяке даяння благе і всякий дар звершений (Як. 1, 17).
Святійший Патріарх Калліст Ксанѳопул та Ігнатій монах у книзі своїй про безмовність і молитву пишуть:
"Повинен (монах) проводити час у молитві ... і читанні Священного Псалтиря, Божественного Апостола, Святого Євангелія і Писань богомудрих і святих Отців, особливо ж розділів про увагу, молитву і тверезіння (пильність духовну); також інших божественних слів Духа, із сокрушенним сердечним пам’ятуванням про свої гріхи, роздумами про суд Божий, про смерть, про муки або насолоду вічних благ".
Св. Петро Дамаскин у числі необхідних 7-ми тілесних діянь для ченця ставить шостим читання слів і життєписів Отців; без усякої уваги до чужих або якихось інших, особливо ж єретичних, учень; щоби читач міг зрозуміти із Божественних Писань і з роздумів Отців, як перемагати пристрасті і здобувати чесноти, і щоб ум його наповнився словами Духа Святого і забув непристойні слова і розуміння, котрі він чув, будучи поза келією; і щоб через часте вправляння у молитві і читанні прийшов до благих думок; бо молитві допомагає читання у безмовності, а читанню - чиста молитва, коли хтось без лінощів читає або співає, хоча і не може цілком, як це належало б, пізнати силу вимовленого, через потьмарення пристрастями.
