Чернече життя: Хто предстоїть Богові, той у молитві буде як стовп нерухомий

Свято-Миколаївський монастир продовжує перекладати книгу "Чернече життя: за висловами про нього святих отців подвижників", яка була видана у 1885 р. у Києво-Печерській Лаврі.

Раніше ми опублікували статтю про те, що не потрібно у храмі ховати свого мерця.

---

Св. Іоан Ліствичник говорить:

Почнемо спостерігати і знайдемо, що коли за голосом духовної труби (дзвони) збирається на богослужіння братія, невидимо стікаються душевні вороги. Одні приступають до постелі, коли ми встали і підмовляють нас знову лягти на неї, кажучи: "почекай, поки закінчаться початкові пісні, і тоді вже підеш у церкву. Інші тих, що предстоять на молитві, занурюють у сон. Інші призводять сильні і постійні порухи у шлунку. Інші спонукають вести у церкві розмови. Інші відволікають ум наш у лихі помисли. Інші заставляють нас, як знеможених, спиратися об стіну, а іноді наводять вельми часте позіхання. Деякі ж збуджують у нас під час молитви сміх, щоб через це спонукати Бога до обурення проти нас.

Інші спонукають нас через лінивство поспішати у псалмоспіві. Інші ж переконують співати повільніше і ніжніше - через сластолюбство; а іноді сидять при устах наших і затуляють їх, - так, що ми ледь можемо їх відкрити.

Але хто в почутті серця помишляє, що він предстоїть Богові, той у молитві буде як стовп нерухомий, і нічим із вищезгаданого не буде спокушений.

Під час читання і співу ум твій нехай буде зайнятий розумінням почутих слів або певною молитвою (Сл. 19-е, § 3-й і § 7-й).

Невпинно борися з блуканням твоїх помислів, і коли ум розсіявся, збирай його, щоб він увійшов у себе; бо від новоначальних послушників Бог не вимагає молитви без розсіяння; тому не журися, будучи обкрадений думками, але тримайся благодушності, і невпинно взивай ум до уваги, бо ніколи не бути розкраденим думками - властиво тільки ангелу (Сл. 4-е, § 92).

Намагайся завжди повертати до себе твою думку, що ухилилася, чи, краще сказати, замикай її у словах молитви. Якщо вона, через дитинність свою, стомиться і впаде у розважання, то знову введи її у слова молитви: мінливість властива нашому розуму. Але Той, Хто може все укріпити, може і розуму нашому дати сталість. (Сл. 28-е, § 17).