Чернече життя: У час боротьби і миру душевного припадає до Христа

Свято-Миколаївський монастир продовжує перекладати книгу "Чернече життя: за висловами про нього святих отців подвижників", яка була видана у 1885 р. у Києво-Печерській Лаврі.

---

Така молитва Ісусова, притаманна монахам, що мають діяльне життя, і тому називається діяльною. Вона веде і до подальшого поступу, як у самій молитві, так і в інших чеснотах.

Один сучасний нам великий подвижник Св. Гори Афонської на прохання учня свого про дозвіл займатися внутрішньою молитвою Ісусовою відповідав зі свого духовного досвіду: "Твори молитву (Ісусову) устами і вона сама всередину тебе увійде".

Мистецька, внутрішня молитва Ісусова, про яку багато написано у Добротолюбії, потребує, по-перше, великої попередньої підготовки у боротьбі з пристрастями і очищенні совісті, і, по-друге, не може і не повинна звершуватися інакше, ніж під керівництвом досвідченого духовного наставника, а діяльна молитва доступна всім і, безсумнівно, приносить велику користь душі, якщо тільки людина смиряється, і аж ніяк не допускає помислів марнославства і зверхності, що завжди і скрізь приповзають для того, щоб осквернити добре діло і зробити його противним Богові, якщо, кажу, не допускати у серце таких помислів, людина усвідомлює свою неміч і гріховність і просить у Господа тільки помилування.

Прекрасний приклад і взірець того, як звершувати таку молитву і очищати себе од пристрастей, пропонує старець схимонах Василій, про котрого ми згадували вище. У своєму передслові на книгу прп. Ніла Сорського, старець цей пише:

... Спочатку сказали ми про вміле знищення пристрастей умною молитвою і (виконання) заповідей (Євангельських), тому і повинні тепер чіткіше зобразити саму дію боротьби розуму з пристрастями.

Якщо приходить підступ ворожий якоюсь пристрастю або помислом злим, трудівник молитви призиває на це Христа, і гине диявол зі своїм підступом. Якщо впав трудівник, через неміч свою, думкою, або словом, або гнівом, або пожаданням плотським, - молить Христа, сповідаючись і каючись Йому. Якщо охоплений смутком чи печаллю, що сковує його ум і серце, береться за пам'ять про смерть, про геєну і про всюдисущість Божу і, потрудившись у цьому дещо, призиває Христа. Потім, коли приходить мир після війни, знову молить Христа - бути до нього милостивим, у гріхах вільних і невільних. І просто: у час боротьби і миру душевного припадає до Христа, і стає йому Христос усім у всіх, - і добрих і злих подіях життя.