Чернече життя: Те, що видається тобі малим, стане тобі стіною

Свято-Миколаївський монастир продовжує перекладати книгу "Чернече життя: за висловами про нього святих отців подвижників", яка була видана у 1885 р. у Києво-Печерській Лаврі.

---

У буденні дні кладуться всі згадані вище поклони. У дні П'ятидесятниці, полієлейні, передсвята і віддання, у дні коли на утрені співається велике славослів'я в церковній молитві відміняються земні поклони, відміняються вони і у келійній, і заміняються поясними, а у дні бдіння цілий рік, в останні два дні Страсного седмиці, у всю світлу седмицю, також починаючи з 24-го грудня до 7-го січня келійне це правило зовсім полишається, і у дні недільні на цілий рік, хоча б і не звершувалося всенічне бдіння, а вечірня й утреня, як буває зимою.

Будь-яка зміна у складі цього кѳлійного правила, зменшення або збільшення його для якоїсь особи надається волі і благословінню старця-наставника або духовного отця. Але і у повному складі своєму це правило співвідноситься з неміччю людською: виконання його, крім читань, займає близько години часу і вимагає невеликої праці тілесної; одначе не дивлячись на свою видиму малість, будучи усердно виконуваним, воно низпосилає на людину допомогу і охорону благодаті Господньої.

Про необхідність виконувати келійне правило так говорить Св. Ісаак Сирін:

У той день Бог буде судити нас не за псалми, не за облишену нами молитву, але за те, що занедбанням цього, тобто молитовного правила, дається вхід бісам. А коли вони найдуть собі місце, увійдуть і зачинять двері очей наших: тоді болісно і нечисто здійснять через нас те, за що діячі їх піддаються божественному осуду і жорстокому покаранню; і зробимося ми їх підручними за облишення цього малого (тобто молитовного правила), але що, як написано мудрими, заради Христа робиться достойним захисту. Хто волі своєї не підкоряє Богу, той підкориться супротивнику Його, тому це (молитовне правило), що видається тобі малим, стане тобі стіною, що огороджує від загарбників наших. Звершення цього (правила), в келії за духом одкровення, встановлене мудрими, що містить церковний чин, для збереження нашого життя. Занедбання цього (правила) у немудрих визнається маловажливим. Оскільки не беруть вони в розгляд шкоди, що виникає від цього, то і початок і середина шляху їх - свобода невігластва, яка є матір'ю пристрастей. Краще намагатися не опускати і малого (правила молитовного), ніж облишенням цього давати місце гріху. Бо кінець цієї недоречної свободи - жорстоке рабство.