«Чернече життя»: сластолюбство є велика принада для зла
- admin
- 25 лип. 2019 р.
- Читати 2 хв
Свято-Миколаївський монастир продовжує публікувати книгу "Чернече життя: за висловами про нього святих отців подвижників", яка вийшла у 1885 р. у Києво-Печерській Лаврі.
Раніше ми опублікували статтю про те, що без подвигів тілесних неможливі подвиги душевні.
Про піст
"Знай, що молитвою і постом належить Тобі умолити Бога", говориться ченцю в чині постригу, і сам Господь сказав у Євангелії про невидимих ворогів нашого спасіння, що цей рід виганяється тільки молитвою і постом (Матѳ. 17, 21). Звідси очевидна необхідність посту і стримання, особливо для ченців.
Св. Василій Великий пише: тим, у кого не боротьба не проти крови i плотi, а проти начальства, проти влади, проти свiтоправителiв темряви вiку цього, проти духiв злоби пiднебесних (Еф, 6, 12) необхідно готуватися до подвигу стриманням і постом. Бо єлей змащує борця, а піст укріпляє подвижників благочестя. Тому, скільки віднімеш у плоті, стільки додаси душі, щоб сяяти їй духовним здоров’ям: бо не тілесними силами, але постійністю душі і терпінням в скорботах здобувається перемога над невидимими ворогами. (Розмова 2-а про піст, частина 4-а, стор. 19).
На питання «Чи потрібне стримання тим, хто прагне жити благочестиво?» той же Св. Василій відповідає:
Необхідний закон стримання. Оце видно, по-перше, з того, що Апостол відносить стримання до плодів духовних (Гал. 5, 28); далі з того, що Апостол стриманню приписує успіх у непорочності служіння, коли говорить: у трудах, у неспаннi, в постах, у очищеннi (2 Кор. 6, 5 - 6.), і в іншому місті: в трудi й у виснаженнi, часто без сну, в голодi i спразi, часто в постах, на холодi i в наготi (11, 27), і ще: усі подвижники утримуються від усього (1 Кор. 9, 25). Та й умертвлення і поневолення плоті нічим не проводиться так успішно, як стриманням; тому що кипучість юності і неприборканість в пожаданнях, немов певною вуздечкою, удержуються стриманням.
Стриманням же називаємо, звичайно, не повне утримування себе від їжі (це буде насильне руйнування життя), але утримування себе від солодощів, що чиниться при низложенні плотського мудрування з благочестивою ціллю (стор. 140).
Стримання є викорінення гріха, відмова від пристрастей, умертвіння тіла навіть до відчуттів і прагнень, - початок духовного життя; воно готує вічні блага, знищує в собі жало сластолюбства; тому що сластолюбство є велика принада для зла: заради нього ми, люди, ласі до гріха; ним усяка душа, як вуздечкою, захоплюється смертю.
Христос посеред нас.
Є і буде.
Вас також може зацікавити наступна стаття:
Comments