Чернече життя: Присилуй себе трохи, і скоро прийдуть бадьорість і сила

Свято-Миколаївський монастир продовжує перекладати книгу "Чернече життя: за висловами про нього святих отців подвижників", яка була видана у 1885 р. у Києво-Печерській Лаврі.

Раніше ми опублікували статтю про те, що нічним роздумуванням потрібно підготувати неослабну старанність.

---

Преподобні Калліст і Ігнатій у своїй книзі про безмовність і молитву подібно до цього пишуть до подвижників про сон нічний.

Осінивши себе знаменням Чесного і животворчого хреста, також і одр твій, ... коли ляжеш - тримай (в умі) молитву, за сказаним: пам'ять Ісусова спить разом з тобою, і поспи годин п'ять або шість; залежно від тривалості ночі, поспи і ти помірно.

Бдіння звершуй із розсудливістю, говорить преп. Ісая самітник, не відмовляючи тілу в необхідному відпочинку; але зі смиренням і розумно проходь благочестивий подвиг, щоб через надмірного бдіння не затьмарилася душа твоя і зовсім не залишила початого шляху. Половини ночі достатньо для побожного подвигу, іншу ж половину відділи для заспокоєння тіла. Перш ніж ляжеш спати, дві години проводь у молитві і псалмоспіві, потім засни; і коли Господь підніме тебе, встань і зі старанністю твори молитви. Якщо відчуєш лінощі у тілі, скажи йому: невже ти хочеш заспокоєння у короткому часу цьому, і потім бути назавжди ввергнутим у темряву кромішню? Присилуй себе трохи, і скоро прийдуть бадьорість і сила.

Одному братові, пише Св. Єфрем Сирін, під час бдіння приходив помисел, кажучи: сьогодні дай собі відпочинок, і не вставай на бдіння.

Але він відповідав помислу: Розсуди, що завтра не встанеш, тому повинен встати сьогодні.

Яка повинна бути міра сну? - запитав один брат Святого Варсонофія великого. - Отці призначають для цього половину ночі, відповідав великий старець. (Відп. 84).

Також і Св. Петро Дамаскін серед семи діянь тілесних, необхідних для подвижника, призначає помірне бдіння і пише так:

Третє (діяння) - помірне бдіння, тобто половину ночі використовувати на сон і половину на псалмоспів, молитву, зітхання і сльози: щоб через помірний піст і бдіння тіло було благопокірним душі, здоровим і готовим на всяке благе діло, а душа набула мужності і просвіщення, щоб бачити і чинити належне.