Чернече життя: Переконатися, що Бог перед очима

Свято-Миколаївський монастир продовжує перекладати книгу "Чернече життя: за висловами про нього святих отців подвижників", яка була видана у 1885 р. у Києво-Печерській Лаврі.

Раніше ми опублікували статтю про те, що не потрібно у храмі ховати свого мерця.

---

На питання «Як досягти нерозсіяності в молитві?» Св. Василій Великий відповідає:

Безсумнівно переконатися, що Бог перед очима. Якщо той, хто бачить перед собою начальника або настоятеля і розмовляє з ним, не відвертає від нього погляду, - наскільки ж більше той, хто молиться Богу, буде мати ум, що не ухиляється від серця і утроби Того, Хто випробовує, виконуючи написане: пiднiмаючи чистi руки без гнi­ву та сумнiву (1 Тим. 2, 8).

Чи можна кому розмовляти в церкві? - спитали Св. Варсонофія Великого. Він відповідав:

Ні в якому разі не належить кому б то не було розмовляти в домі Божому під час святої літургії, але вправлятися в молитві і пильно слухати Божественне Писання, що сповіщає те, що служить для спасіння душ наших. А як буде потреба сказати щось, то потрібно сказати коротко, заради благоговіння і страху перед цим часом, і вважати це діло не інакше як в осуд собі. (Відп. 744-а).

Якщо я не хочу розмовляти (в церкві), але деякі з Отців почнуть говорити зі мною, як вчинити мені, щоб вони не спокусилися мовчанням, вважаючи це зневагою до себе?

Відповідь. Якщо вони почнуть говорити, відповідай коротко, вважай і це не інакше, як осудом (собі). (Відп. 745-а).

Якщо хто, запитали того ж великого старця, увійде до церкви під час служби, і раніше завершення вийде з неї: чи не гріх це?

Відповідь. Досконале і богоугодне діло полягає в тім, щоб той, хто увійшов до церкви, слухав Писання і перебував на службі до повного завершення її; без поважних причин не належить виходити з церкви раніше кінця служби; тому що це є зневага. Якщо ж є потреба, то це прощається; але і в такому випадку людина не повинна оправдовувати себе, а просити прощення у Бога, кажучи: Владико! Прости мене, що я не міг виконати належного.