Чернече життя: Нелегко опанувати безсоромне черево
- admin
- 29 січ. 2020 р.
- Читати 2 хв
Свято-Миколаївський монастир продовжує перекладати книгу "Чернече життя: за висловами про нього святих отців подвижників", яка була видана у 1885 р. у Києво-Печерській Лаврі.
Раніше ми опублікували статтю про те, що під час війни помислів належить звичну кількість їжі і пиття зменшувати.
У стані здоров'я шукати тілу спокою спонукає пожадання; а коли будемо підтримувати тіло через потребу, то воно буде допомагати нам під час виконання необхідних речей.
Якщо ми дбаємо і про тварин, котрі служать нашим потребам, тим більше (повинні піклуватися) про тіло, як об'єкт знаряддя душі. Коли знаряддя притупиться, це стає перешкодою для художника, навіть якщо він був би розумний і обізнаний. Апостол, звертаючи увагу на хворобу і слабкість шлунка св. Тимоѳія, повелів йому споживати вино (1 Тим. 5, 28), хоча і заповідав йому злостраждати, виконуючи діло благовісника (2 Тим. 4, 5). Тож людина повинна триматися розсудливості, і вона не скоро оступиться. (відп. 515).
І св. Варсонофій говорить:
Хто їсть не для насолоди, а через неміч тілесну, того Бог не засуджує. Їжа забороняється нам для того, щоб (зберегти нас) від перенасичення і збудження тілесного, а де неміч, там скасовується їхня дія; тому що де неміч, там і прикликання Бога. Я розмірковую так: давати тілу в міру потреби його дійсно необхідно; і подяка в немочі позбавляє людину від осуду; бо Бог не вимагає від людини того, що вище сили її (відп. 507).
Споживати їжу можна і двічі (на добу), їж її пристойно й зі страхом Божим, - і без сумніву не будеш осуджений. Це значить, що нічого не належить їсти з пожадання, але споживати, чого вимагає єство, і при цьому так, щоб після їжі і пиття відчувати поклик до їжі.
Але ми не тільки повинні дотримуватися своєї міри в їжі, говорить Св. Авва Дороѳей, але утримуватися і від усякого іншого гріха.
Преподобний Марк подвижник пише:
Трудитися треба так, щоб, почавши (подвиг доброчинності), доводити його до кінця. Молодим і старим, котрі мають здорове тіло і не бояться ні праці, ні озлоблення, корисно зі всією старанністю любити постійний піст: мірою споживати хліб, і час від часу (мірою) пити воду, так, щоб закінчувати вечерю, відчуваючи ще певний голод і спрагу, щоб насолода (їжею і питтям) не була перешкодою для необхідного служіння Богу ....
Але може хтось з тих, які нерадивіше налаштовані до посту, сказати: невже гріх людині споживати їжу? Але і ми радимо стерегтися цього не як гріха, але як того, за чим слідує гріх; бо й ізраїльтяни не тим згрішили, що побажали, але тим, що внаслідок жадання супроти Бога і впали в безчестя, кажучи: чи може Бог приготувати трапезу в пустині цій? ...
Нелегко опанувати безсоромне черево; бо воно є богом для переможених ним, і неможливо бути невинним тому, хто підкорився йому.
І не тільки він насичення, але і від неспоживання їжі бачу лихо: бо коли ми впродовж багатьох днів не споживаємо їжі, то сум, знайшовши собі в нас місце, повстане і буде поборювати нас, і нічне бдіння наше перетворить в сон, а денну молитву в плотські помисли, так що ми жодної не одержуємо користі через сон, і піддаємося більшої шкоди від плотських помислів; бо як такі, що більше інших постуємо, ми починаємо високо мудрувати і принижувати інших, а таке (переконання про себе і про ближніх) гірше всякого гріха.
Христос посеред нас.
І є, і буде.
Вас також може зацікавити наступна стаття:
Comments