Чернече життя: Ліки стримання від їжі потрібні, щоб ми могли досягти справжньої любові

Свято-Миколаївський монастир продовжує публікувати книгу "Чернече життя: за висловами про нього святих отців подвижників", яка вийшла у 1885 р. у Києво-Печерській Лаврі.

Раніше ми опублікували статтю про те, що піст і стримання полягають в помірності.

Піст, як пише той же Св. Касіян, згадуючи слова єгипетського старця Ави Ѳеона, належить до числа середніх добрих діл. Він не є сам по собі благо, або сам по собі необхідний; він з користю дотримується для набуття чистоти серця і тіла, так щоб, притупивши жало плоті, людина здобула умиротворення духу; але піст іноді обертається навіть в смерть душі, якщо неблагочасно дотримується. Потрібно прагнути, щоб ті чесноти, котрі становлять справжнє добро, набувалися постом, а не для посту мають чинитися дії тих чеснот.

Отже, для того корисне сокрушення плоті, для того до нього мають долучатися ліки стримання від їжі, щоб через це ми могли досягти любові, в якій і полягає незмінне і без усякого виняткового часу постійне добро.

Маючи таке поняття про якість посту, ми, не дивлячись на сильне прагнення його, вважаємо його ділом добрим тільки тоді, коли він відповідає часу, і коли додержується міра у ньому. Тому і не покладаємо надії лише піст; але, зберігаючи його, хочемо досягти через нього чистоти сердечної та апостольської любові. (стор. 556-я).

Подібно до цього і Св. Ѳеодор Студит говорить: піст є тілесне знаряддя (доброчинності), втім якщо поєднаний зі святим смиренням.

Ми ще не досягли (міри) подвигів отцівських, але нам некорисно і бажати того, що вище людського єства. А ми будемо дотримуватися Божественних правил, які у нас встановлені. Тобто, їмо чи п’ємо, один раз у день чи двічі, не тільки хліб і овочі, але і вино і єлей, іноді ж рибу і сир, з належним стриманням, а не за бажанням і рішенням нашої волі, але як прийняли ви від нас .... нехай все буде мудро і розумно; за силами нашими і за потребою (Повч. 5-е).

Плоть наша, насичена різними наїдками й напоями, вирощує терня пристрастей. Приборкайте її і вгамуйте, як говорить божественний Апостол, і піклу­вання про плоть не обертайте на похотi (Рим. 13, 14); але, даючи їй необхідне і належне, живіть духом.

Дотримуйтесь міри і в хлібові, й у вині.

Вино нехай дається до пиття заради малого втішення, під час свят і важких робіт, або хворим, або знеможеним, або тим, хто працює в дорозі; що ж стосується до інших, то належить давати їм по одній чаші, або найбільше по дві, бо вам добре відомо, що говорять старці.

Не для того говорю вам це, чада мої, щоб заборонити вам споживання страв… але бажаючи, щоб ви мали справжню їжу, приводжу вам на пам'ять ці слова. Я хочу, щоб ви їли і пили, але чинно і зі страхом Божим, щоб підкріпити тіло заради необхідних діл.

Хіба ви не знаєте, що через це стримання і ухиляння од приємних світських страв, тобто від споживання м'яса і вина… і різних смачних наїдків вам готується істинно Божественний рай, що має древо життя і воду безсмертя, і насолоду духу, і невимовну і немислиму красу несказанно видимих і незримо споглядуваних вічних благ. Наша втіха і насолода зберігаються там. (Повч. 13-е, стор. 61-а).

Піст є оновленням душі. Утім, в ділі подвижництва і трудах будемо мати міру і розсудливість, щоб зберігати і тілесне здоров'я. Яка ж користь спочатку трудитися вище своїх сил, а потім, потроху втомлюючись, облишити свій подвиг? Тому і отці сказали, що краще мале і постійне, аніж велике і тимчасове. Такі повинні бути і наші в Бозі труди і подвиги. (Повч. 42-е, стор. 178. Повч. 49-е., стор. 185).

Похвальне помірне стримання, і щоб їсти і пити з розсудливістю і за заповіддю (стор. 59).

Ава Іосиф запитав Аву Пимена: як потрібно постити? Ава Пимен відповідав йому: треба, на мою думку, їсти кожен день, але їсти трохи, не досита. Як же ти, Ава, в юності своїй постив сам по два дні? - сказав Ава Іосиф.

- Правда, постив і по два дні, і по три, і по чотири, і навіть по тижню, - відповідав старець; але все це випробували отці, як сильні в чеснотах, і знайшли, що краще їсти кожен день потрохи, і показали нам шлях царський; бо він зручніший для нас.

Подібно до цього і Св. Петро Дамаскін, перераховуючи сім тілесних діл, необхідних для ченця, говорить:

Друге - помірний піст, тобто раз у день їсти і не насичуватися: простою їжею, одного виду, про яку не багато треба дбати, і якої не бажає душа; виключаючи той випадок, коли нема іншої; щоб перемогти черевоугодництво, догоджання гортані і пожадання, і перебувати необтяженим клопотами. Разом з тим і не віддалятися абсолютно ні від чого, нерозважливо, відкидаючи те, що Бог сотворив вельми добрим, і не їсти всього нестримано і сластолюбно; але кожен день їсти один раз, зі стриманням, і вживати все на славу Божу, ні від чого не віддаляючись, як від скверного, як роблять прокляті єретики.

Вино ж корисне у свій час. У старості, немочі і за слабкого тіла воно дуже корисне; але і тоді мало; в молодості ж, за міцного тіла й здоров’я вода краща; але і її - дуже мало, тому що спрага краща всіх тілесних трудів.

---

Христос посеред нас.

І є, і буде.

Вас також може зацікавити наступна стаття:

«Чернече життя»: смиренномудрий, убоголюбивий наставник