Чернече життя: Крім власного подвигу, необхідна порада Духовного Отця

Свято-Миколаївський монастир продовжує перекладати книгу "Чернече життя: за висловами про нього святих отців подвижників", яка була видана у 1885 р. у Києво-Печерській Лаврі.

Раніше ми опублікували статтю про те, що шість або п'ять годин на добу - міра для сну монаха...

Узагалі із цих та інших подібних висловів Св. Отців можна вивести таке правило щодо пильнування тілесного і нічної молитви:

Жителю монастирському, що подвизається заради спасіння душі своєї, необхідно молитися вночі, або ходити на нічне славослів’я Боже, тобто на ранню; бо цей час є найкращим для молитви, а потрібний для тіла відпочинок і сон розподіляти так, щоб до ранньої і після неї спати на добу близько шести годин, а хто в силі - і дещо менше.

Але, без сумніву, і тут, як на кожному кроці чернечого життя, крім власного подвигу і старанності, необхідна і порада Старшого або Духовного Отця.

Без такого керівництва небезпечно здійснювати будь-який подвиг, тим більше молитву, так необхідну для кожного християнина, для ченця ж особливо.

Як нерозумний землероб, пише Св. Марк подвижник, якщо він з багатьма витратами обробив своє поле, і залишив його незасіяним, то потрудився в збиток собі: так і ми, якщо приборкали тіло своє великою пильністю щодо себе, і не будемо сіяти насіння молитви, то вийде, що ми попрацювали супроти самих себе.