«Чернецтво Волині» продовжує переклад і публікацію книги «Архімандрит Софроній (Сахаров) - Про молитву. Про молитву Ісусову».
Прикликати Ім'я Ісуса з максимально повним усвідомленням того, що воно несе в собі, означає вже реально бути в єдності з Богом, Святою Трійцею. Цей Бог відкрився нам у Його новому ставленні до людини: вже не як Творець, а як Спаситель світу: як Світло Істини й істинної вічності:
«Господи, Ісусе Христе, Сину Предвічного Отця, помилуй нас».
Богослов'я Імені й богослов'я ікони мають спільні риси. Дивлячись на ікону Христа, ми духом сходимо в особистий контакт з Ним. Ми сповідуємо Його явлення в плоті: Він - і Бог, і людина; всеціла людина і довершена подоба Божа. Ми йдемо далі фарб і ліній, у світ розумний, духовний. Так і в призиванні Імені ми не зупиняємося на звуках, але звертаємося до змісту. Звуки можуть змінюватися в залежності від відмінності мов, але зміст і пізнання, вміщене в Імені, перебуває незмінним:
«Господи, Ісусе Христе, спаси нас».
Самого звукового прикликання Імені Божого недостатньо: «Не кожен, хто говорить Мені: Господи! Господи! — увійде в Царство Небесне, а той, хто виконує волю Отця Мого Небесного. Багато хто скаже Мені того дня: Господи! Господи! Чи не Твоїм ім’ям ми пророкували, і чи не Твоїм ім’ям бісів виганяли, і чи не Твоїм ім’ям багато чудес творили? І тоді скажу їм: Я ніколи не знав вас, відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня» (Мф. 7: 21-23). Нелегко нам чути ці слова, - страшний суд Божий:
«Господи, Ісусе, помилуй і спаси мене грішного».
Усвідомлюючи обітоване нам через Христа синівство, прославимо свого Творця. Прикликаючи Ім'я Ісуса Христа, дамо можливість йому звучати в нас з властивими йому силою і величчю; нехай воно створить нас причасниками слави Його: нехай через Ім'я це оселиться в нас Його світло, що перевершує всякий розум (пор.: Ін. 14, 27; Флп. 4, 7). Після багатьох років молитви цим Іменем нехай дасть нам Бог пізнати повноту вміщеного в ньому одкровення: Дивний, Радник, Бог кріпкий, Отець вічности, Князь миру; Господь Саваоф (Іс. 9:6, 8:18; Діян. 4, 12).
