«Чернецтво Волині» продовжує переклад і публікацію книги «Архімандрит Софроній (Сахаров) - Про молитву. Про молитву Ісусову».
Розум наш у подиві замовкає перед цією таємницею: Творець зодягнувся в тварне; Вічний і Невидимий узяв Собі тимчасову і мінливу форму буття; Дух, що сягає далі будь-якої думки, - став плоттю і дав нам можливість відчувати Його руками, дивитися на Нього тілесними очима; Безпристрасний прийняв страждання; Життя безначальне пов'язало себе з умиранням.
Філософський розум, відданий самому собі, не може погодитися з євангельською проповіддю: для нього це безумство. Абсолют філософів від своїх творців не отримав дозволу принижувати себе навіть до рабського образу (пор.: Флп. 2, 7). Уявлюваний ними Абсолют, по суті, є небуттям (в повному сенсі цього слова).
До пришестя Христа були уми, котрі творили вельми захопливі теорії про такий абстрактний Абсолют; і для нас не є новою поява в наші дні тих же тенденцій. На жаль, багато хто стає жертвою цієї духовної аберації. Великий Павло заспівав пов'язаний з цим геніальний гімн: «...Написано: «Погублю мудрiсть мудреців i розум розумних вiдкину»... Бо ...угодно було Боговi безумством проповiдi спасти вiруючих. Бо й юдеї вимагають чудес, i еллiни шукають мудрости; а ми проповiдуємо Христа розп’ятого, для юдеїв спокуса, а для еллiнiв безумство, для самих же покликаних... Христа, Божу силу i Божу премудрiсть; бо й безумне Боже мудрiше від людського, i немiчне Боже сильнiше від людського» (1 Кор. 1: 19-25).
«Слово стало плоттю, і вселилося між нами» (Ін. 1, 14). Ми не осягаємо, як це можна, але й не відкидаємо те, що Той, Хто створив наше єство, міг увібрати це в Свою Іпостась. Він не прийняв нову, іншу іпостась, людську; перебуваючи в Своїй одвічній Іпостасі Бога, Він поєднав у Ній Божу природу з природою тварною. У плоті явив нам досконалість Отця, з винятковою силою показав сумісність Бога і Людини.
Христос приніс нам пізнання Святої Тройці: Отця і Сина і Святого Духа. Мойсей під Ім'ям Ягве - АЗ ЄСМЬ (Я Є СУЩИЙ) - розумів єдину ОСОБУ. Слово і Дух для нього були енергіями Єдиного Сущого. Нам же відкрито, що і Логос, і Дух - це Іпостасі, рівнодостойні Отцю: Єдиний у своїй суті - множинний в іпостасях. Образ цього Бога - Єдина природа Людини в безлічі іпостасей.
