Біблійні читання 12 березня
Книга пророка Захарії, 8, 7-17
7 Так говорить Господь Саваоф: ось, Я спасу народ Мій із країни сходу і з країни заходження сонця; 8 і приведу їх, і будуть вони жити у Єрусалимі, і будуть Моїм народом, і Я буду їхнім Богом, в істині і правді.
9 Так говорить Господь Саваоф: укріпіть руки ваші ви, що слухаєте нині слова ці з уст пророків, які були при заснуванні дому Господа Саваофа, для побудови храму. 10 Бо раніше тих днів не було відплати для людини, ні відплати за працю тварин; ні тому, хто відходить, ні тому, хто приходить, не було спокою від ворога; і попускав Я всяку людину ворогувати проти іншої. 11 А нині для залишку цього народу Я не такий, як у попередні дні, — говорить Господь Саваоф. 12 Бо посів буде у мирі; виноградна лоза дасть плід свій, і земля дасть здобутки свої, і небеса будуть давати росу свою, і все це Я віддам у володіння цьому народу, який залишився. 13 І буде: як ви, доме Іудин і доме Ізраїлів, були прокляттям у народів, нехай Я спасу вас, і ви будете благословенням; не бійтеся; нехай зміцніють руки ваші! 14 Бо так говорить Господь Саваоф: як Я визначив покарати вас, коли батьки ваші прогнівали Мене, — говорить Господь Саваоф, — і не відмінив, 15 так знову Я визначив у ці дні зробити добре Єрусалиму і дому Іудиному; не бійтеся! 16 Ось діла, які ви повинні робити: говоріть істину одне одному; за істиною і миролюбно судіть біля воріт ваших. 17 Ніхто з вас нехай не думає у серці своєму зла проти ближнього свого, і неправдивої клятви не любіть, бо все це Я ненавиджу, — говорить Господь.
Святитель Ігнатій (Брянчанінов)
16 Ось діла, які ви повинні робити: говоріть істину одне одному; за істиною і миролюбно судіть біля воріт ваших.
«Врата» - це врата душі, за допомогою яких входять у неї різні думки і враження... Суддя, який сидить при брамі й чинить суд, - розум наш: він аналізує, розглядає помисли і враження, коли вони приходять до воріт душі, щоб впустити в храм душі тих, які повинні в ньому бути, і не впускати тих, які не повинні бути... Розум, суддя, який сидить і судить при брамі душі, повинен під час розгляд думок і вражень приймати лише справжні. Справжня думка, справжнє враження, тобто ті, яка ідуть від Господа, Який Єдиний - «Істина», приносять з собою в душу невимовні мир і тишу, і з цього пізнаються, що вони від Істини, від Христа, що дає учням Своїм мир, або (що - те саме) смиренність, щоб не тривожилося серце їх ніяким земним лихом.
17 Ніхто з вас нехай не думає у серці своєму зла проти ближнього свого, і неправдивої клятви не любіть, бо все це Я ненавиджу, — говорить Господь.
...
Навпаки, "помисли, що походять від демонів, каже Великий Варсонофій, перш за все бувають сповнені збентеження й смутку... Глава змія - початок його помислу або мріяння... Диявольський помисел, приходячи до брами душі, намагається набути вигляду праведності, приносить розуму, цьому судді, що сидить і судить при брамі, незліченні виправдання, щоб отримати вхід в душу. Але брехливих цих запевнень, цієї клятви брехливої Пророк не велить любити. Не тільки не належить приймати таких помислів і погоджуватися з ними, але навіть не належить розмовляти з ними, а негайно, на початку появи гріховного помислу, звертатися молитвою до Господа Бога, щоб Він відігнав ворога від воріт душевних. Амінь.
Книга пророка Захарії, 8, 19-23
19 так говорить Господь Саваоф: піст четвертого місяця і піст п’ятого, і піст сьомого, і піст десятого зробиться для дому Іудиного радістю і веселим торжеством; тільки любіть істину і мир. 20 Так говорить Господь Саваоф: ще будуть приходити народи і жителі багатьох міст; 21 і підуть жителі одного міста до жителів іншого і скажуть: ходімо молитися перед лицем Господа і знайдемо Господа Саваофа; і кожен скаже: піду і я. 22 І буде приходити багато племен і сильних народів, щоб знайти Господа Саваофа в Єрусалимі і помолитися лицю Господа. 23 Так говорить Господь Саваоф: буде у ті дні, візьмуться десять чоловік із усіх різномовних народів, візьмуться за полу юдея і будуть говорити: ми підемо з тобою, бо ми чули, що з вами Бог.
Афанасій Великий
Тому ж повинні ми приступати до свята не як до тіней минулого... і не так, як до звичайних свят поспішати, але як до свята Господа, Який Сам є свято [наше]: не шануючи пасхальне торжество як задоволення і втіху для черева, але як видиме торжество чесноти. Свята язичників сповнені розкоші й усякої гидоти, і вони думають святкувати тоді, коли віддаються неробству. І тоді ж, під час святкування, вони роблять те, що веде до їх власної загибелі.
Наші свята, навпаки, ведуть до утвердження в чесноті і полягають у засвоєнні [правил] стриманості. Як і пророче слово в одному місці так свідчить про це: піст четвертого місяця і піст п’ятого, і піст сьомого, і піст десятого зробиться для дому Іудиного радістю і веселим торжеством...
