Продовжуємо переклад книги преподобного Никодима Святогорця і святителя Макарія Коринфського «Книга душекорисна про невпинне причащення святих Христових Таїн».
Отож божественний Золотоустий не тільки відкрито свідчить про свій намір і думку для тих, які люблять слухати істину, а й пророчо спростовує цей багатьма помічений звичай сорока днів.
Що ж до сорока днів, про які він говорить як про такі, що встановлені святими отцями, то пояснення цьому буде простим, якщо хтось захоче про це поговорити. Ми, однак, зараз наведемо певні дані для тих, хто ще сумнівається.
Асійські християни на той час святкували Великдень разом з іудеями під тим приводом, що так вони ніби прийняли від Іоана Богослова, апостола Филипа та деяких інших. І хоча божественні отці, збираючись на помісні собори, писали проти цього багато разів, вони всі не залишали свій звичай доти, доки не був скликаний Перший святий Вселенський Собор, який, крім іншого, визначив, щоб Пасха надалі не святкувалася разом з юдеями, а святкувалася після весняного рівнодення у воскресний день і щоб вона не збігалася з іудейською Пасхою. Незважаючи на це, дехто продовжував триматися цього поганого звичаю. До них і спрямовує цю свою бесіду божественний Золотоустий, викриваючи їх у тому, що вони нехтують стількома божественними отцями лише через поганий звичай.
З цієї причини він настільки прославляє божественних отців Першого Собору, і приписує їм правило про Чотиридесятницю, і говорить, що вони встановили її, бажаючи таким чином переконати цих асійських християн і залучити їх до послуху. Адже хто не знає, що піст святої Чотиридесятниці встановлений святими апостолами, які говорять у 69-му Правилі: «Якщо хтось – єпископ, або пресвітер, або диякон, або іподиякон, або читець, або співець, не поститься у святу Чотиридесятницю перед Пасхою, або у середу, або у п’ятницю, окрім послаблень через немочі тілесні, нехай буде позбавлений сану. Якщо ж мирянин, нехай буде відлучений».
Або, можливо, він говорить, що її встановили отці Першого Собору тому, що додали до неї Великий Страсний тиждень, як він сам говорить про це в іншому місці: «Тому отці продовжили тривалість посту, щоб дати нам ще термін покаяння, щоб ми приступали до Таїнства очищені й обмиті» (Слово про серафимів; Иоанн Златоуст. Творения. Т. 6. Кн. 1. СПб., 1900, (репринт: М., 1999). С. 427).
А справжня причина, через яку Золотоустий говорить, що Перший Собор встановив Чотиридесятницю, здається, наступна. Оскільки тодішні християни були недбалими і не постили всю цю святу Чотиридесятницю, так що одні постилися лише три тижні, інші – шість, а ще інші – ще якось інакше, кожен відповідно до місцевих звичаїв, як про це свідчить Сократ у « Церковній історії», отці Першого Собору знову проголосили Правило святих апостолів і встановили, щоб усю Чотиридесятницю постили непорушно. І божественний Золотоустий говорить, що отці встановили Чотиридесятницю, маючи на увазі це оновлення Правила, яке вони тоді зробили.
Оскільки ж деякі наводять як захисника сорока днів божественного Золотоустого, а він сам розриває, як павутину, їхні докази, ми замовкаємо і переходимо до інших заперечень.
