Невпинне причащення: ворог ніколи тобі більше не нашкодить
- admin
- 22 лист. 2021 р.
- Читати 2 хв

Продовжуємо переклад книги преподобного Никодима Святогорця і святителя Макарія Коринфського «Книга душекорисна про невпинне причащення святих Христових Таїн».
Преподобний Паладій розповідає про авву Макарія Єгипетського, який, після того як він зцілив ту жінку, котра через диявольський вплив здавалася людям конем, він дав їй таку пораду і сказав: «Жінко, ніколи не будь відсутньої під час причащення Таїн Христових, але причащайся часто, бо ця диявольська дія трапилася з тобою тому, що ти не причащалася п'ять тижнів, і від цього диявол знайшов місце і нашкодив тобі» (Лавсаик Палладия, епископа Еленопольского. М., 1992. С. 37-38. Гл. 18. О Макарии Египетском).
Подібним чином і божественний Золотоустий у той день, коли був висвячений, зціливши одного біснуватого, наставляв його часто ходити до церкви і приступати до Божественних Таїн з постом і молитвами, щоби біс не спокушав його надалі. Так про це пише в житії Святого Симеон Метафраст: «Якийсь безумний чоловік, будучи одержимий нечистим бісом, вбіг усередину церкви, пускаючи з рота піну, з висунутим назовні язиком, так що всі бачили це огидне видовище. І тоді всі стали благати святу цю душу, божественного Золотоустого, щоб він помолився за зцілення стражденного. Він сказав цьому чоловікові наблизитися, з любов'ю подивився на нього, знаменував його своєю рукою і, прикликавши Ім'я Святої Тройці, наказав лукавому бісу вийти. І відразу, коли це мовилося, слово стало ділом, і людина миттєво звільнилася від жахливої бісівської хвороби. Після цього Святий, піднявши його, порадив йому бути старанним у відвідуванні церкви й причащенні Божественних Святинь, бути уважним до посту і молитов. "Бо, якщо так ти робитимеш, – сказав він, – ворог ніколи тобі більше не нашкодить, і не будеш ти спійманий у його сіті».
Чуєте, брати мої, яких бід зазнають ті, що не причащаються часто, але віддаляють себе від Таїн? Чуєте, що вони й біснуватими стають, і виглядом своїм у нерозумних тварин перетворюються, як у давнину перетворився на бика цар Навуходоносор? І справедливо вони цього зазнають, бо можуть з людей стати богами з благодаті завдяки невпинному Божественному Причащенню і не хочуть, але, віддаляючись від Божественного Причастя, втрачають і людську подобу, яку мають, і перетворюються на нерозумних тварин, і віддаються у владу сатани, як каже Псалмоспівець: «Ті, що віддалили себе від Тебе, гинуть» (Пс. 72, 27). Тобто, Господи, ось як цілком гинуть ті, що віддаляють себе від Твоєї благодаті.
Не кажу вже про те, що з тими, хто не поспішає причащатися, трапляється раптова смерть і застає їх непідготовленими, бо вони залишаються без Божественного Причастя. Що буде з ними, бідолашними? Чи зможуть вони вільно оминути бісів-митарів у повітрі? Який страх і жах відчує їхня душа, тоді як могла б при частому причащенні звільнитися від усього цього, як сказав вище божественний Золотоустий. Змилуйся, Боже, над ними!
Comments