На очищення душі й прощення гріхів

Продовжуємо переклад книги преподобного Никодима Святогорця і святителя Макарія Коринфського «Книга душекорисна про невпинне причащення святих Христових Таїн».

---

Апостол же Павло в Посланні до Євреїв інакшим чином говорить те саме: «Жертви i принесення Ти не захотiв, але тiло приготував Менi» (Євр. 10, 5), що означає: «Господи! Ти не хочеш, щоб я приносив тобі всі інші жертви й приношення. Ти хочеш лише, щоб я приступав до Божественних Таїн і причащався Всесвятого Тіла Твого Сина, яке Ти приготував на Святому Престолі, бо така воля Твоя». Тому, бажаючи, щоб ти показав, що готовий до послуху, Апостол каже: «Тоді я сказав: «Ось іду; у свитку книжному написано про мене. 9 Я бажаю виконати волю Твою, Боже мій, і закон Твій у серці моїм». Тобто я йду здійснити волю Твою з усією готовністю і виконати Твій закон від усього мого серця.

Тому якщо ми хочемо спастися, то повинні виконувати з радістю і любов'ю, як сини, волю Божу і Його заповіді, а не зі страхом, як раби. Адже страх зберігає виконання старих заповідей, а любов – євангельських. Іншими словами, ті, хто перебуває під законом, виконували заповіді й постанови закону зі страху, щоб не бути покараними і підданими мукам. Ми ж, християни, оскільки більше не перебуваємо під законом, повинні виконувати заповіді Євангелія не зі страху, а через любов, як сини мають виконувати волю Божу.

Воля ж Бога і Отця, за Його благоволенням з самого початку полягала в тому, щоб звершити Тіло для Єдинородного Свого Сина; Господа нашого Ісуса Христа, як сказав Апостол, тобто щоб Його Син втілився і пролив Кров Свою для спасіння світу. І щоб ми всі, християни, невпинно причащалися Тіла Його й Крові Його, щоб за допомогою частого причащення і в цьому житті були збережені від пасток і хитрощів диявола, і коли здійсниться відхід нашої душі і вона злетить, як голуб, у свободі й радості на небеса, їй зовсім не перешкодили повітряні духи.

І це підтверджує божественний Золотоустий, говорячи: «І інший мені розповідав про якесь видіння, якого він удостоївся сам, а не взнав від когось. Якщо ті, кому належить бути взятими звідси, виявляться причащеними Таїнств із чистою совістю, то, коли вони вмирають, їх несуть і зводять звідси на небо ангели, завдяки причащанню» (у [слові] «Про священство») .

Тому й ти, брате мій, оскільки не знаєш, коли приходить смерть – чи сьогодні, чи завтра, чи в цей час, – повинен завжди бути причащеним Пречистих Таїн і бути готовим. І якщо воля Божа буде, щоб ти ще жив у цьому житті, то будеш з благодаттю Святого Причастя проводити життя, повне радості, повне миру, повне любові, і супроводжуване всіма іншими чеснотами.

А якщо воля Божа буде тобі померти, то, завдяки Святому Причастю, ти вільно минеш митарства бісів, що перебувають у повітрі, і з невимовною радістю оселишся у вічних оселях. Адже оскільки ти завжди з'єднаний з найсолодшим Ісусом Христом, всесильним Царем, то і тут житимеш блаженним життям, і, коли помреш, біси втечуть від тебе, як блискавка, а ангели відчинять тобі небесний вхід і будуть урочисто супроводжувати тебе до самого Престолу Блаженної Тройці.

О велич, якою насолоджуються християни від частого причащення і в цьому житті, і в майбутньому!

Чи хочеш ти, християнине, очиститись і від тих найменших гріхів, які ти, як людина, допускаєш чи очима, чи вухами своїми? Тоді приступай до Таїнства зі страхом і покаянним серцем – і очистишся, і будеш прощений. У цьому запевняє святий Анастасій Антиохійський: «Якщо ми чинимо якісь малі, людські та неважкі гріхи, будучи обкраденими або язиком, або слухом, або очима, або марнославством, або смутком, або гнівом, або чимось подібним, то, докоряючи собі і сповідаючись Богу, таким чином приступимо до причащення Святих Таїн, віруючи, що причащення звершується на очищення всього цього», ­– проте не від важких, злих і нечистих гріхів, які ми здійснили.

Про це засвідчують і багато інших святих. Священний Климент говорить: «Причащаючись Чесного Тіла і Чесної Крові Христа, подякуємо Тому, хто удостоїв нас причаститися Святих Його Таїнств і попросимо, щоб вони були нам не на осуд, а на спасіння й відпущення гріхів» (Кн. 8, гл. 14; Постановления апостольские 8, 14. Пор.: Постановления святых апостолов, чрез Климента епископа и гражданина Римского преданные. СПб., 2002. С. 190).

Василій Великий говорить: «І сподоби неосудно причаститися Пречистих цих і Животворчих Твоїх Таїн на відпущення гріхів» (літургія св. Василя Великого, молитва священика на «Голови ваші вклоніть перед Господом»).

А божественний Золотоустий говорить: «Щоб стали ці Святі Дари причасникам на тверезість душі, на відпущення гріхів» (літургія св. Іоана Золотоустого, молитва священика після переосутнення Святих Дарів). Тобто щоб послужили ці Таїни тим, хто причащається, на очищення душі й прощення гріхів.