Благодать з усiма, що незмiнно люблять Господа нашого Iсуса Христа

18 жовтня ми читаємо Євангеліє про те, що люди, які чекають від Бога те, що хочуть, завжди будуть незадоволені...

Євангельські читання 18 жовтня

Євангеліє від Луки, 7, 31 – 35

31 Тоді Господь сказав: кому уподібню людей роду цього і до кого вони подібні? 32 Вони подібні до дітей, що сидять на торжищах і кличуть одне одного й кажуть: ми грали вам на сопілці, а ви не танцювали; ми співали вам жалібних пісень, а ви не плакали. 33 Бо прийшов Іоан Хреститель, який ні хліба не їсть, ні вина не п’є, і говорите: він біса має. 34 Прийшов Син Людський, Який їсть і п’є, і говорите: ось чоловік, Який любить їсти, пити вино, друг митарям і грішникам. 35 І виправдалася премудрість всіма дітьми своїми.

Аверкій (Таушев)

"Кому уподібню рід цей", тобто книжників і фарисеїв?

Вони подібні до примхливих норовливих дітей, яким ніяк не можуть догодити їх товариші.

Фарисеям і книжникам, що чекали Месію, як великого Царя-Завойовника, не міг догодити той, хто закликав їх до покаяння і сокрушення щодо своїх гріхів великий постник Іоан Предтеча ...

... Але не міг їм догодити й Ісус Христос, Який, на противагу Іоану, щоб спасти грішників, не відмовився розділити з ними трапезу.

І виправдалася премудрість всіма дітьми своїми.

Ці слова так пояснює бл. Феофілакт: "Коли вже, каже Христос, ні Іоанове, ні Моє життя не подобається вам, і ви відкидаєте всі шляхи спасіння, то Я - Премудрість Божа - правий не перед самими фарисеями, а перед чадами Своїм. Ці "чада премудрості" - простий іудейський народ, митарі і грішники, які каються, увірували в Христа і всім серцем прийняли Його Божественне вчення: вони "виправдали" Бога і премудрість Його, тобто показали на собі, що Господь правильно і мудро влаштував спасіння людей. Їм відкрилася мудрість Божа, недоступна гордим фарисеям.

---

Послання до ефесян святого апостола Павла, 6, 18 – 24

18 Усякою молитвою i благанням молiться у будь-який час духом, i дбайте про це саме з повною пос­тiйнiстю i благанням за всiх святих 19 i за мене, щоб менi дано було слово устами моїми вiдкрито з дерзновенням звiщати таїну благовiстування, 20 для якого я посол у кайданах, щоб я смiливо пропо­вiду­вав, як менi належить.

21 А щоб i ви знали про мої обставини i дiла, про все сповiстить вам Тихик, улюблений брат i вiр­ний у Господi служитель, 22 якого я i послав до вас для того самого, щоб ви довiдалися про нас i щоб вiн утiшив серця вашi.

23 Мир браттям i любов з вiрою вiд Бога i Отця i Господа Iсуса Христа. 24 Благодать з усiма, що незмiнно люблять Господа нашого Iсуса Христа. Амiнь.

Толкова Біблія

Духовна боротьба неодмінно повинна супроводжуватися молитвою до Бога. Ця молитва - різна, тобто приймає різну форму і зміст у міру потреби, яку відчуває духовний воїн. Молитва повинна відбуватися в Дусі Божому, Який допомагає нам в молитвах (пор. Рим. 8:26). При цьому духовний воїн повинен постійно молитися і за всіх християн (святих), так як і всі вони ведуть духовну боротьбу з духами злоби (витривалістю та молитвою - постійно молячись).

"Ніколи не буде того, щоб ти, під час молитви, думаючи лише про себе, таким чином привернув до себе милість Божу" (Златоуст).

Зокрема, Ап. просить у ефесян молитов про нього самого, щоб йому було дано вільно висловити все, що потрібно, перед римськими суддями, щоб на нього дивилися як на посланця Христа і дали йому вільно висловити веління його Господа, Царя-Христа, як дозволяється іншим посланцям висловлювати бажання царів, що надіслали їх.

Ап. повідомляє читачам, що подробиці про його стан в Римі повідомить їм Тихик (див. Діян. 20: 4).

23 Мир браттям i любов з вiрою вiд Бога i Отця i Господа Iсуса Христа. 24 Благодать з усiма, що незмiнно люблять Господа нашого Iсуса Христа. Амiнь.

Незмінно - εν αφθαρσία - нетлінно. Любов до Христа повинна бути нетлінна, тобто такою, що не змінюється, не піддається ніяким руйнівним впливам.